Фото: depositphotos

Індська, або Хараппська, цивілізація розвивалася водночас із Давнім Єгиптом і Месопотамією на території сучасних Індії та Пакистану. Вона досягла розквіту між 2600 і 1900 роками до н.е., об’єднуючи сотні міст і тисячі поселень, найбільшими з яких були Хараппа та Мохенджо-Даро, пише BBC.

Міста будували з прямими вулицями та цеглою стандартного розміру, мали колодязі, водопостачання та розгалужену каналізацію — задовго до появи подібних систем у Римській імперії. Це свідчить про високий рівень організації та розуміння гігієни.

Жителі цивілізації активно торгували з Месопотамією, обмінюючи деревину, метали, коштовності та бавовняні тканини. Незвично для давніх держав, археологи не знаходили палаців чи розкішних гробниць, що дає підстави припускати колективний або децентралізований спосіб управління.

Цивілізація також вирізнялася миролюбністю: мало зброї, зображень бойових сцен та травм серед скелетів. Писемність залишилася невідомою — знайдені короткі написи досі не розшифровані, але мають внутрішню структуру.

Основною причиною занепаду вважають кліматичні зміни. Приблизно 1900 року до н.е. нестабільні річки та опади ускладнили господарство, що змусило жителів залишати міста. Археологи знайшли докази спроб захисту від повеней, що свідчить про зростання кліматичних загроз.

На думку вчених, історія Індської цивілізації показує, що навіть високорозвинене суспільство може занепасти, якщо не встигає адаптуватися до швидких змін довкілля.

До слова, під землею знайшли колосальний скарб, що загрожує довкіллю при видобутку.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com