"Ситуація навкруги неспокійна. Цей неспокій створює зростаюча кількість нових випадків та нерозумне чи, може, навіть навмисне накручування паніки в суспільстві. Тверезий спокійний підхід та вчасне лікування проти безсилої метушні та розпачу. Що краще? Питання риторичне.

І ось, як би там не було, для перехворілих життя продовжується далі. Але яке воно буде?

Нормальне чи щось небезпечне очікує попереду? Є чим заспокоїти чи все погано?

На фото представлені скріни двох статей.

Одна – всесвітньо відома публікація в одному з найкращих наукових журналах “NATURE” від колективу авторів з Лабораторії молекулярної імунології та ретровірології Університету Рокфеллера, Нью -Йорк, США. Опублікована 14.06.2021. Це фантастично яскрава, насичена та складна стаття про цілу низку досліджень стосовно тривалості та якості гуморального імунітету після ковіду. Досліджувана група – 63 пацієнта. Висновок американців: “ Зараження SARS-CoV-2 призводить до стійких антитіл до RBD у сироватці крові та відповідних нейтралізуючих реакцій. Майже 93% нейтралізуючої активності плазми зберігається між 6 та 12 місяцями після зараження”.

Простими словами, людина є захищеною ПРИНАЙМНІ РІК після перенесеного ковіду.

Другий колаж на фото – це стаття двох українських дослідників – всесвітньо відомого імунолога Бориса Донського та непосидючого лікаря інфекціоніста, якому все цікаво. Дані, отримані ще в травні, теж нещодавно опубліковані, надійшовши до редакції 06.06.21. Досліджувана група – 42 пацієнта. Висновок українського незалежного дослідження: “Отримані дані ілюструють, що у досліджуваній групі протягом 12 місяців після SARS-CoV-2 переважна більшість людей залишається зі специфічними антитілами до нуклеокапсиду та спайк-білку”.

Докладно про дослідження я розповідав раніше.

ВИСНОВОК

Імунітет після перенесеного ковіду є надзвичайно СТІЙКИМ та МІЦНИМ. Більше того, імунітет чудово захищає від всіх наявних зараз мутацій ковіду. Антитіла динамічно змінюються протягом року. При повторних контактах з хворими антитіла знову зростають, а перехворілі нічого навіть не відчувають та не заражаються масово вдруге. В досліджуваній групі був лише один повторно перехворілий. (Чому деякі хворіють вдруге, про це ми це вже неодноразово говорили - причина в особливостях імунної пам’яті у ослаблених людей).

Я закликаю тих, хто не хворів, бути обережними та уникати контактів із хворими. Краще взагалі не хворіти, це зрозуміло. Навіть знаючи, що буде такий гарний постковідний імунітет.

Я закликаю звертати увагу на прогностично важких пацієнтів та всіма засобами намагатись попередити у них захворювання. Вакцинація для груп ризику – так. Якою вакциною, після яких обстежень – поле відповідальності сімейного лікаря. Щеплення має бути ефективним, безпечним та добровільним. Діти та здорова молодь справді в групі ризику?

І пам’ятаємо, що вакцинація не єдиний захід для попередження важкого ускладнення. Ще забувають акцентувати увагу на здоровому способі життя, профілактичному лікуванні хронічних захворювань та своєчасній кваліфікованій допомозі на ранніх стадіях хвороби. І спокійному відношенню до всього навкруги. Стрес – страшенний ворог імунітету!

На мою думку, яка спирається на дослідження та наукові дані, щеплення перехворілих є зайвим і не приносить ніякої користі. Але це моя думка, і я відкритий до дискусій.

А поки ми сперечаємось, факти кажусь своє:

ПЕРЕХВОРІЛІ – НАРАЗІ БЕЗПЕЧНІ ДЛЯ ОТОЧУЮЧИХ, ЗАХИЩЕНІ. БУДЬ-ЯКІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВ ПЕРЕХВОРІЛИХ Є НАУКОВО НЕОБГРУНТОВАНИМИ.

P.S. Вже отримав перші дані про тривалість гуморального імунітету через без малого півтора року. В групі додались ті, хто протягом цих останніх 5 місяців щепився. Що у них з антитілами? Далі буде цікаво. Але це вже наступного разу."

Автор: Євген Дубровський