Фото: depositphotos

Румунська служба розвідки викрила диверсійну мережу, яку, за даними слідства, координували з Росії. Її учасників підозрюють у причетності до спроби підпалу оборонного заводу Carfil у місті Брашов 14 вересня. Розслідування також вказало на можливу діяльність групи в інших європейських країнах.

Про це повідомила румунська розвідка.

За даними служби, до підготовки диверсій були причетні кілька громадян колишніх радянських республік, які проживають у країнах Європейського Союзу. Як повідомляє Digi24, йдеться про громадянина України та двох громадян Білорусі.

Двох підозрюваних затримали в Німеччині, де вони, за інформацією видання, планували інші подібні злочини. Третього виявили в Польщі в понеділок. Апеляційний суд Бухареста видав європейські ордери на арешт усіх трьох. Румунська влада працює над їхньою екстрадицією, а судові процедури тривають у Румунії та за участю правоохоронців інших європейських держав.

За даними розвідки, завод у Брашові міг бути лише однією з цілей мережі. Координатори з Росії нібито визначили для неї широке коло об’єктів у регіоні, серед яких — державні та приватні підприємства оборонної промисловості, а також інші об’єкти військового й промислового значення.

У румунській розвідці вважають цю справу частиною ширшої кампанії диверсійних операцій, які координує Росія в Європі. Розслідування цього року виявили й інші спроби атак на території Румунії. Серед потенційних цілей були міжнародні військові об’єкти та місця, які використовують для підготовки українських військових.

Метою таких дій, за оцінкою служби, є «залякування, підрив оборонного потенціалу та послаблення внеску держав у європейську та регіональну безпеку».

Окрему увагу розвідники приділяють способам вербування виконавців. За їхніми даними, спочатку людям через соціальні мережі пропонують гроші за спостереження за певними об’єктами або їх фотографування. Згодом завдання можуть ускладнюватися й передбачати підпали, руйнування або навіть убивства. У разі відмови організатори можуть вдаватися до тиску та шантажу.

Для вербування, за інформацією розвідки, використовують фінансові труднощі людей, їхні залежності або кримінальне минуле. Щоб приховати сліди, учасники мережі можуть користуватися транспортом, житлом і платіжними засобами, оформленими на інших осіб, а також іноземними SIM-картами та зашифрованими месенджерами.