Те, що ми переживаємо сьогодні, ще недавно можна було прочитати лише у підручниках історії. Це класична боротьба добра зі злом, від якого залежить саме виживання людства. Про яку потім складають пісні і якою пишаються ті, кому вдалося відстояти свою честь, справедливість, свободу своєї Батьківщини.

Я розумію, що навіть багатьом важко уявити собі, вимовити ці слова: Росія відкрито напала на Україну. Але так само у роки Другої світової війни важко було собі уявити, що цивілізована Німеччина потрапить під владу божевільного Адольфа Гітлера, що її солдати вбиватимуть, грабуватимуть, ґвалтуватимуть, знищуватимуть цілі народи. Що її авіація бомбардуватиме мирні міста. І все це під акомпанемент гучних промов про відновлення справедливості та добра – адже Адольф Гітлер виправдовував свої дії практично тими самими міркуваннями, якими зараз виправдовує свої злочини Володимир Путін. А про виправдання, якими займалися протягом десятиліть радянські лідери, я вже й не згадую.

Будь-яке вторгнення, будь-яка агресія завжди пояснювалися інтересами національної безпеки та миролюбністю радянських людей. Просто тоді ми були всередині цього зла та безумства, а зараз опинилися зовні. І саме це бісить і самого Володимира Путіна, і тих його співвітчизників, хто продовжує залишатися у минулому та намагається нав'язати це минуле всім іншим.

Україну намагалися знищити за допомогою політичного тиску, енергетичного диктату, завербованої агентури у владі, безпардонної брехливої ​​пропаганди. Коли все це не спрацювало, коли українському народові, який щоразу виходив на вулиці своїх міст і відстоював своє право на власний вибір, вдалося зберегти незалежність та свободу, у Путіна та його спільників залишився єдиний аргумент – військова сила. І зараз вони хочуть окупувати і знищити Україну, перетворити її на придаток своєї деградованої недоімперії.

Не повинно бути жодних сумнівів у їхніх справжніх намірах. Мені здається, що всі сумніви сьогодні відпали.

Тепер усе залежить від того, наскільки український народ готовий відстоювати своє право на існування у зіткненні з тими, хто йому в цьому праві відмовляє. Як етнічний єврей я чудово розумію, що мають на увазі, коли народу відмовляють у праві існувати, захищати власні ідеали та цінності. І це не перебільшення. Якщо ви не вірите мені, послухайте Путіна, коли він говорить про Україну. Подивіться у ці олов'яні очі людини, яка вступила на шлях людиноненависництва, знищення всього, що нам дорого, що є важливим цивілізованому світу.

Від цього цивілізованого світу також залежить дуже багато. Вже говорилося, що цей світ захищає від убивць не лише нас. Якщо Путін переможе – право сили, агресія, право на вбивство та знищення стануть правилом у світі, який, начебто, відмовився від подібних звичаїв раз і назавжди. Але виявилось, що не назавжди.

Виявилося, що є ті політичні діячі і ті суспільства, які буквально просякнуті ненавистю і злом. І захиститися від них – наш спільний обов'язок. Борг людей доброї волі, обов'язок тих, хто думає про розвиток цивілізації, а не її зникнення з нашої планети. Просто зараз ця битва йде на українській землі.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com