Фото: “Українська правда”

Кандидат юридичних наук, керуючий партнер АО "Lawyer HUB", адвокат Валерій Шаповал вважає, що ініціативи, спрямовані на підвищення ефективності розслідувань, можуть мати і зворотний бік.

Українська антикорупційна система перебуває на важливому етапі трансформації. Нещодавнє звернення цих структур до Премʼєр-міністра України із пропозиціями щодо радикальної зміни Кримінального процесуального кодексу (КПК) актуалізувало давню дискусію: чи може мета подолання корупції виправдовувати засоби, що суттєво обмежують права людини та принципи змагальності?, — зазначає він.

Одним із найбільш дискусійних питань є скасування так званих «правок Лозового» та зміна контролю за строками досудового розслідування. За словами Шаповала, нинішні норми інколи дозволяють закривати резонансні справи не через відсутність доказів, а через завершення процесуальних строків.

Передача контролю над строками від суду до прокурора змінює баланс повноважень між стороною обвинувачення та судовим контролем. Судовий контроль запроваджувався саме для того, щоб слідство не тримало людину в статусі підозрюваного роками без передачі справи до суду, — підкреслює адвокат.

Водночас він наголошує, що судовий контроль був запроваджений як запобіжник від зловживань.

Закриття справ за строками — це запобіжник від процесуального зловживання з боку слідства, — пояснює експерт.

Окреме занепокоєння викликає ідея створення незалежної експертної установи при антикорупційних органах. З одного боку, це може пришвидшити розслідування, з іншого — створює ризики упередженості.

Проте існує ризик створення «кишенькової» експертизи, якщо орган, що висуває обвинувачення, сам же готує експертні висновки, виникає сумнів у їхній об’єктивності, — застерігає Шаповал.

Серед інших пропозицій — обмеження доступу до судового реєстру та розширення повноважень НАБУ щодо отримання інформації, зокрема банківської таємниці. На думку адвоката, такі ініціативи потребують додаткових гарантій.

Закриття рішень може призвести до того, що адвокати та громадськість не зможуть відстежувати законність дій детективів. Це створить умови для непублічного тиску на суд, — зазначає він.

Крім того, Шаповал звертає увагу на ідею зупинення перебігу строків давності після передачі справи до суду.

Якщо строки «заморожуються», держава фактично знімає з себе обов’язок забезпечити оперативний розгляд справи судом, залишаючи людину під тягарем обвинувачення на невизначений термін, — пояснює він.

Також дискусію викликає питання підвищення зарплат антикорупційним органам на тлі воєнного стану.

У період воєнного стану, коли більшість бюджетних коштів спрямована на оборону, а значна частина населення перебуває у скрутному становищі, вимога підвищення окладів для окремої категорії держслужбовців сприймається як соціальна несправедливість, — додає адвокат.

За словами експерта, запит НАБУ та САП спрямований на максимальне спрощення процесуальної роботи, однак правозахисники бачать у цьому ризик обходу судового контролю.

Однак, з точки зору адвокатської спільноти та правозахисників, такі зміни виглядають як спроба обійти судовий контроль, — резюмує Шаповал.