Фото: скріншот з офіційного телеграму О. Сирського

Відповідне фото генерал виклав у своєму Телеграм-каналі.

На знімку Сирський позує із своїм песиком. У кадрі ексголовком тримає в руках штучну кісточку-іграшку, якою ласує пес.

Цікаво, що завжди стриманий на публіці Сирський виклав фото, на якому задоволено посміхається, сидячи на дивані. Допис ексголовком підписав коротко: "Вже можна…".

Напередодні ж він опублікував розлоге звернення до народу та армії, де підбив підсумки свого перебування на посаді. Процитуємо його основні тези:

«У лютому-березні 2022 року мені випала честь командувати обороною Києва, і нашими спільними зусиллями столиця вистояла. Тієї ж весни було знято загрозу повної облоги Харкова.

Потім був наступ на Харківщині, коли за лічені тижні ми звільнили Балаклію, Ізюм і Куп’янськ. Згодом на Донеччині ми знищили найбоєздатнішу частину російської армії ― ПВК “Вагнер”.

Я прийняв командування армією в лютому 2024 року, у дуже складний час. Тривала оборона Авдіївки. Наші підрозділи стояли у напівоточенні. Одним із перших моїх наказів на посаді був наказ організовано вийти з міста. Це було важке рішення. Але я ухвалив його, бо для мене діяв один головний пріоритет: збереження життя людей.

А далі був рік, який змінив хід цієї війни. Разом ми зупинили наступ ворога на Харківщині. Упередили його наступ на Сумщині. І провели Курську операцію — вперше в цій війні перенесли бойові дії на територію противника…

.. Ми змінювали армію не лише на полі бою, а й у її основі. Ми першими у світі створили окремий рід військ — Сили безпілотних систем. Виростили їх від окремих підрозділів до системи, яка сьогодні дає ворогу відчути, що безпечних тилів у нього немає. Ми збудували нову протиповітряну оборону: створили окреме командування безпілотних систем ППО, сформували штатні підрозділи екіпажів дронів-перехоплювачів, вибудували ешелоновану систему прикриття неба над тилом…

Ми закрили Чорноморський порт в Новоросійську, системно знищуємо “тіньовий флот” ворога.

Ми перевели армію на корпусну структуру, привели в штаби бойових офіцерів і зробили правилом: шлях до керівних посад лежить через фронт…

І про головне — у якому стані я передаю поле бою.

Цього року під моїм командуванням звільнено 743 квадратних кілометри нашої землі. Армія, яка два роки тому вела важку оборону, сьогодні наступає.

Я передаю своєму наступнику армію, яка не лише тримає оборону, а й перебуває в стані наступу — з ініціативою, зі структурою, з людьми, які знають, як бити ворога. І я щиро сподіваюся, що цей наступ буде продовжено. Все для цього є.

Дякую кожному солдату, сержанту і офіцеру, з якими я пройшов ці роки. Вклоняюся родинам наших полеглих.

Я казав це раніше і повторю сьогодні: моя робота — війна. Посади змінюються, а цей принцип — ні. У якому б статусі я не був, я служитиму Україні до Перемоги».

Юрій Никорак, pravdatutnews.com