LEGO після роботи, плюшеві іграшки на робочому столі, колекції фігурок, мультфільми замість серіалу. Для покоління Z такі захоплення дедалі частіше стають не приводом для сорому, а частиною повсякденного життя. Явище має назву «кидолтинг» — і за ним стоїть значно більше, ніж любов до іграшок.
На перший погляд, стереотипи щодо певних поколінь часто є надмірним спрощенням. Однак з іншого боку люди, які виросли в схожому культурному контексті і за схожих соціально-економічних обставин, справді схильні демонструвати однакові моделі поведінки у дорослому віці.
Протягом останніх років образ людини з ноутбуком чи конспектом у кавʼярні став майже буденним. Простір, який раніше насамперед асоціювався з відпочинком, дедалі частіше сприймається як осередок для навчання та роботи. Але чому сучасна молодь обирає працювати в шумному закладі, а не у власних домівках, і якими є особливості такого підходу в українському суспільстві?
Покоління Z, відоме як зумери (люди, народжені приблизно у 1997–2012 роках), ризикує увійти в історію як одне з найпроблемніших з точки зору загального стану здоров’я