Фото: depositphotos

Вчені з Ратгерського університету розробили новий вид пластику, який можна запрограмувати на саморозкладання. Цей пластик створений не на основі нових хімічних елементів, а завдяки особливій методиці просторового складання полімера. Це дозволяє зробити певні зв’язки в матеріалі вразливими до руйнування під впливом води, світла або хімічних тригерів.

Відповідне дослідження опубліковали в журналі Nature Chemistry.

Такий підхід нагадує природні процеси, де молекули, як-от ДНК чи білки, мають обмежений строк служби й розпадаються після виконання своєї функції. Синтетичні пластики, навпаки, створюються дуже стійкими й не розкладаються природним шляхом. Новий пластик має «вбудований термін життя», що дозволяє контролювати його розкладання, подібно до природних молекул.

Основним досягненням є технологія конформаційної передорганізації, яка дозволяє «зігнути» полімер так, що його зв’язок стає вразливим до руйнування. За допомогою хімічних груп, розташованих поруч із цими зв’язками, можна точно налаштовувати швидкість розкладу матеріалу — від кількох днів до кількох років.

Цю технологію можна адаптувати для виготовлення різних виробів, від одноразових упаковок до довговічних матеріалів, таких як автодеталі чи будівельні матеріали, які з часом розкладаються в навколишньому середовищі.

Наразі новий пластик існує тільки в лабораторних зразках, і перед його впровадженням у виробництво необхідно провести масштабні випробування на безпеку та сумісність з промисловим виробництвом. 

До слова, науковці виявили у мозку мікропластик обсягом п’яти кришечок від пляшок.

Юлія Педюк - pravdatutnews.com