Ця пов’язка хороша чим? Її дуже легко використовувати. Просто берете, розпаковуєте з плівочки, накладаєте на рану і готово. Вона чудово підходить для опіків і несерйозних ран. І все. Можна ще також зафіксувати бинтом, — пояснює Соломія Капаціла, студентка 4-го курсу НУ «Львівська політехніка» (Хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів). 

Ось такі гідрогелеві лікувальні пов’язки виготовляють у стінах Львівської політехніки. Створюють їх на основі природних полімерів, зокрема альгінату натрію, що одержують із водоростей. І це суттєво виділяє їх з поміж аналогів. Адже більшість фірм, які випускають сучасні пов’язки, виробляють їх із синтетичних матеріалів.  

Бувають випадки подразнень, алергій, екзем від таких пов’язок, якщо вони якось вибиваються з технології. А от виготовлені пов’язки на природній сировині, на альгінаті, пектині, желатині, вони такі лагідні до тіла, — каже Володимир Самарик, доктор хімічних наук, доцент кафедри органічної хімії НУ «Львівська політехніка». 

І зараз ми вам розповімо вам весь процес виробництва таких пов’язок (детально поглянути на процес можна у сюжеті, що прикріплений до цієї статті). 

Я контролюю саму сировину. Сировину, яку змішується, щоби вона не розшаровувалася, була однорідною і правильно було змішування. Коли вона розшаровується, можуть бути всілякі дефекти на пов’язках. І тому це треба контролювати, — Олег Помилуйко, студент 3-го курсу НУ «Львівська політехніка» (хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів). 

Далі ж відбувається реакційне змішування цих компонентів.  

Рідко використовують такі процеси в промисловості, бо дуже тонко треба виловити всі співвідношення, всі часові рамки. Але слава Богу, що ми співпрацювали не тільки з хіміками, а і наші механіки, ті що працюють з металом. Ми дуже швидко змогли підстроїти, піднастроїти цю установку, — Сергій Варваренко, професор кафедри органічної хімії НУ «Львівська політехніка». 

Опісля уже готовий гель відливається і формується у лист. 

Далі гель по транспортеру рухається, гріється і дозріває. Після того, як він дозріває на транспортері, частина обрізається, переноситься на піддон, тацю і відповідно далі досушується, — Дмитро Остапів, доктор сільськогосподарських наук. 

До речі, усю цю установку розробили механіки Львівської політехніки. Активно долучилися до роботи і студенти-хіміки. Працюють над виготовленням пов’язок понад 10 молодих політехівців. 

На цьому етапі вже готові пов’язки, які були вирізані, вони ж пластинами, їх сортують по розміру, по товщині. Відповідно, щоб потім правильно розфасувати під різні потреби. Якщо є якийсь дефект під час вирізання самої пластини, її можна трошки підкорегувати, — Іван Король, студент 4-го курсу НУ «Львівська політехніка» (Комп’ютерна хімічна інженерія). 

Після того посортовані пов’язки піддають обробці під ультрафіолетом.  

Пів години стерилізується з однієї сторони. Потім заходимо, перевертаємо їх швиденько. І ще також пів години з іншої сторони вони дезінфікуються, — Роман Матіїшин, студент 4-го курсу НУ «Львівська політехніка» (Хімічні технології харчових добавок та косметичних засобів). 

Далі ж приступають до пакування. 

В плівочку, попередньо також простерилізовану, упаковуємо, беремо пакетик, також простерилізований зсередини, і запихаємо пов’язочку. Далі пакетик підписуємо, залежно від того, яка це партія. Сьогодні партія 37. І запаюємо пакетик. Пакетик запаяний, — Роман Матіїшин. 

Та і це ще не все. Готові пакетики ще 5 разів піддають тіндалізації, щоб остаточно вбити всі мікроорганізми. І лише тоді пов’язки передають у медзаклади та на передову.  

До слова, певні типи ран вони загоюють навіть без додаткових препаратів.  Зокрема найкраще себе проявили як протиопікові. Але також ці гідрогелеві пов’язки застосовуються як післяопераційні і для пришвидшення загоювання рваних ран. Тому за необхідності їх насичують додатковими медичними препаратами. 

Поки що в більшості випадків бактерицидами, щоб вони були антисептичними. А є варіанти, коли можемо наситити лікувальними препаратами, знеболювальними препаратами, — Володимир Самарик, доктор хімічних наук, доцент кафедри органічної хімії НУ «Львівська політехніка». 

Наразі тут щодня вироблять орієнтовно 500 таких пов’язок. Вдалося це зробити завдяки активній підтримці волонтерів, які неабияк допомагають науковцям з перших днів війни. Зокрема вони передали необхідні матеріали і компоненти, а також ось це обладнання.  

Оскільки усе це волонтери надали задарма, то і пов’язки політехівці віддають безкоштовно.  

Підтримай нас на Patreon: https://www.patreon.com/pravdatutlviv    

Віра Коновал - pravdatutnews.com