Фото: depositphotos

Антиретровірусна терапія не лише змінила перебіг ВІЛ-інфекції, а й вплинула на еволюційні процеси. Як свідчить дослідження, опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, лікування сповільнило природний добір генів, що забезпечують стійкість до вірусу.

До широкого впровадження терапії люди з «захисними» варіантами генів, зокрема HLA-B, мали більше шансів на тривале життя та повільніший розвиток СНІДу. Натомість носії «вразливих» варіантів частіше швидко прогресували до тяжкої стадії хвороби.

Дослідження охопило регіон Квазулу-Наталь у Південно-Африканській Республіці, де рівень поширення ВІЛ є одним із найвищих у світі. Вчені порівняли дані до масового впровадження терапії (1998–2005 роки) та після (2015–2025 роки).

З’ясувалося, що раніше носійки «вразливих» генів частіше передавали вірус дітям. Сьогодні ж ця залежність практично зникла. Загалом ризик передачі ВІЛ від матері до дитини знизився з 7,5% до 0,4%.

Моделювання показало: без антиретровірусної терапії до 2035 року частка людей із «захисними» варіантами генів могла б зрости майже вдвічі. Однак через ефективне лікування цей процес значно сповільнився — прогнозоване зростання буде помірнішим.

Науковці підкреслюють, що ВІЛ здатен впливати на генетику людських популяцій упродовж кількох десятиліть, а не лише тисячоліть. Водночас сучасна терапія фактично нівелює цей ефект, дозволяючи людям жити довше незалежно від генетичних особливостей.

Попри це, вірус і надалі може виступати чинником природного добору там, де доступ до лікування обмежений або його починають із запізненням.

До слова, у США схвалили першу генну терапію для лікування вродженої глухоти.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com