Фото: pexels

Домашніх котів знову пов’язали з можливим підвищенням ризику розладів шизофренічного спектра. Йдеться не про самих тварин, а про паразита Toxoplasma gondii, який може передаватися людині та впливати на нервову систему.

Про це пише Science Alert із посиланням на аналіз досліджень, опублікований у Schizophrenia Bulletin.

Науковці проаналізували 17 робіт, проведених за останні 44 роки в 11 країнах, зокрема у США та Великій Британії. Автори дійшли висновку, що люди, які контактували з котами, мали приблизно вдвічі вищі шанси зіткнутися з розладами шизофренічного спектра.

Втім, дослідники одразу наголошують: це лише статистичний зв’язок. Він не доводить, що саме кіт став причиною хвороби або що людина заразилася токсоплазмою саме від домашнього улюбленця.

Гіпотеза про можливий вплив котів на психічне здоров’я існує ще з 1995 року. Головним потенційним чинником називають Toxoplasma gondii – паразита, який може розмножуватися в організмі котячих, але здатний потрапляти до людини й іншими шляхами. Заразитися можна, зокрема, через брудну воду, недостатньо термічно оброблене м’ясо або контакт із котячими екскрементами.

Потрапивши в організм, токсоплазма може проникати в центральну нервову систему та впливати на роботу нейромедіаторів. Раніше її вже пов’язували зі змінами поведінки, психотичними симптомами та деякими неврологічними порушеннями.

Водночас більшість людей із токсоплазмозом не мають жодних симптомів. За оцінками, лише у США інфікованими можуть бути близько 40 мільйонів людей.

Автори аналізу закликають не робити поспішних висновків. 15 із 17 досліджень були роботами типу “випадок-контроль”, які можуть мати похибки та не завжди враховують інші важливі фактори життя людини.

Також окремі дослідження давали різні результати. Наприклад, в одному з них зв’язок був помітнішим у разі контакту з котами у віці від 9 до 12 років, але не підтверджувався загалом до 13 років. Інше дослідження серед студентів не виявило зв’язку між самим фактом володіння котом і психічними відхиленнями, однак звернуло увагу на випадки укусів.

Науковці підсумовують: тема потребує нових масштабних і якісніших досліджень. Поки що говорити, що коти спричиняють шизофренію, некоректно.

Найкращий підхід – не панікувати, а дотримуватися гігієни: регулярно прибирати котячий лоток, мити руки після контакту з ним, не їсти сире або погано приготоване м’ясо та за потреби консультуватися з лікарем, особливо людям із ослабленим імунітетом або вагітним.

До слова, щоб зберегти м’язи й силу: скільки білка потрібно після 40 років.             

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com