Фото: Павло Шидловський

Про це пише Live Science з посиланням на статтю, опубліковану на платформі Open Research Europe.

Межиріч: стоянка мисливців на мамонтів

Унікальні споруди були знайдені поблизу села Межиріч (Черкаська область, приблизно 110 км від Києва). Розкопки тут проводилися ще у 1966–1974 роках, проте точний вік і тривалість використання жител залишалися предметом дискусій.

Новий аналіз, проведений за допомогою датування решток дрібних тварин, дозволив уточнити хронологію:

• Вік поселення. Найбільша споруда датується періодом між 18 323 та 17 839 роками тому.
• Клімат. Це був час одразу після "останнього льодовикового максимуму" — найхолоднішого етапу епохи.
• Тривалість використання. Житло могло служити людям до 429 років.

Ці укриття були практичним рішенням для виживання, а не постійними поселеннями, — зазначають дослідники у своїй заяві.

Технологія будівництва

Співавтор дослідження Павло Шидловський, доцент кафедри археології КНУ ім. Тараса Шевченка, пояснив інженерні особливості цих споруд:

• Фундамент. Черепи мамонтів та великі довгі кістки вкопували вертикально в землю, створюючи своєрідний цоколь.
• Каркас. Ймовірно, використовували дерево, яке зверху вкривали шкурами тварин або березовою корою.
• Дах. Бивні та великі плоскі кістки клали зверху — вони слугували вантажем, щоб захистити покриття від сильного вітру.

Хто там жив

За словами Шидловського, у кожному такому житлі мешкало від 5 до 7 осіб. Всередині приміщення не лише спали, а й працювали: займалися обробкою кременю, вичинкою шкур та розбиранням дрібної здобичі.

Це відкриття демонструє, як давні спільноти адаптувалися до екстремальних умов, перетворюючи рештки гігантських тварин на захисну архітектуру.

До слова, у Римі зберігаються дерев'яні ясла, в яких міг лежати новонароджений Ісус.

Кольц Максим - pravdatutnews.com