Двомовність може допомогти мозку легше відновлюватися після ковіду — дослідження

Люди, які з дитинства володіють двома мовами, можуть бути менш вразливими до когнітивних наслідків COVID-19. Таких висновків дійшли науковці після аналізу результатів когнітивних тестів у дорослих різного віку
Двомовність може допомогти мозку легше відновлюватися після ковіду — дослідження

Фото: depositphotos

Раннє опанування другої мови може бути пов’язане з кращою стійкістю мозку до когнітивних порушень після перенесеного COVID-19. Такого висновку дійшли науковці, результати дослідження яких опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences (PNAS).

У дослідженні взяли участь 312 двомовних людей віком від 18 до 80 років. Учасники проходили тести на увагу, робочу пам’ять та здатність швидко перемикатися між різними завданнями. Під час аналізу вчені враховували вік вивчення другої мови, рівень володіння нею та частоту використання.

Дослідники встановили, що двомовність не однаково впливає на всі когнітивні функції. Найбільш помітні переваги спостерігалися у здатності швидко перемикати увагу між різними типами інформації та адаптуватися до нових завдань.

Особливо виражений зв’язок виявили серед людей середнього та старшого віку, які перенесли COVID-19. У цій групі двомовні учасники показували кращі результати когнітивних тестів, ніж ті, хто користувався лише однією мовою.

Водночас автори наголошують, що дослідження не доводить прямого захисного впливу двомовності на мозок. Аналіз охоплював лише 80 людей, які перенесли коронавірусну інфекцію, тому отримані результати потребують підтвердження у масштабніших дослідженнях.

На думку науковців, багаторічне використання двох мов може сприяти формуванню так званого когнітивного резерву — здатності мозку компенсувати наслідки старіння та різних захворювань. Саме цей механізм може пояснювати вищу стійкість до когнітивних змін, пов’язаних із COVID-19.

До слова, короткі зустрічі як спосіб зберегти дружбу після 40 років: що радять психологи.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com

Читайте також
Чому ми не пам’ятаємо раннє дитинство: пояснення дослідниці Чому ми не пам’ятаємо раннє дитинство: пояснення дослідниці
Більшість дорослих майже не зберігає спогадів про раннє дитинство. Якщо вони й залишаються — часто нечіткі та уривчасті
Зірка "Жіночого кварталу" Ірина Сопонару розповіла, чи планує народжувати дітей Зірка "Жіночого кварталу" Ірина Сопонару розповіла, чи планує народжувати дітей
Акторка комедійного жанру та зірка «Жіночого кварталу» Ірина Сопонару разом із чоловіком Рісом невдовзі святкуватимуть першу річницю весілля
Вчені розкрили механізм впливу стресу на сон і пам’ять Вчені розкрили механізм впливу стресу на сон і пам’ять
Вчені вперше виявили групу нейронів у гіпоталамусі, які можуть пояснити, як саме стрес впливає на якість сну та здатність до запам’ятовування
Loading...
Load next