Галапагоські морські черепахи здивували вчених своєю «домосидливістю»

Фото: depositphotos
Зелені морські черепахи, які мешкають на Галапагоських островах, виявилися значно менш схильними до далеких мандрів, ніж вважали науковці. Більшість досліджених тварин не залишала меж одного острова, а інші переміщувалися лише між сусідніми островами. Результати дослідження опублікували в журналі Frontiers in Amphibian and Reptile Science.
Галапагоські острови — єдине відоме місце в Тихому океані, де зустрічаються дві форми зелених морських черепах (Chelonia mydas) — «чорна» та «жовта». Раніше було відомо, що самиці «чорної» форми відкладають яйця на архіпелазі, після чого можуть залишатися там або повертатися до берегів Центральної та Південної Америки. Водночас про поведінку «жовтих» черепах відомостей було значно менше.
Щоб з’ясувати особливості їхнього пересування, дослідники встановили супутникові трекери на двох самицях і сімох самцях «жовтої» форми. За тваринами спостерігали від 45 до 418 днів — до моменту, коли пристрої від’єдналися від їхніх панцирів.
Виявилося, що черепахи переважно харчувалися рослинною їжею неподалік від узбережжя. Іноді вони відпливали від берега на відстань до 25 кілометрів.
При цьому п’ять із дев’яти черепах протягом спостереження не залишали свого острова. Ще три особини переміщувалися між двома островами, а одна черепаха побувала на трьох островах у межах Галапагоського морського заповідника.
Науковці зазначають, що така прив’язаність до архіпелагу може свідчити про його особливу важливість для виживання цього виду. Водночас дослідники поки не знайшли на Галапагосах місць, де ці «домосиди» відкладають яйця, тому припускають, що в певний момент вони все ж можуть залишати архіпелаг для розмноження.
Зелених морських черепах нещодавно перевели з категорії видів, що перебувають під загрозою зникнення, що робить вивчення їхньої поведінки особливо важливим.
До слова, чого потребують гортензії наприкінці серпня, щоб цвісти і восени: поради садівників.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com





