Цього маленького веселого хлопчика звати Микола. Йому тільки 8. І тут у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі його вже знають чи не усі лікарі. А все тому, що майже половину свого життя дитина бореться із важкою хворобою нирок.

Він бігав, просто почалися набряки в нього робитися над очима, на руках, на ногах, - розповідає Катерина, мама Миколи.

Спочатку Миколу лікували у місцевій лікарні, проте хвороба прогресувала дуже швидко і тоді дитину привезли до Львова.

Хлопчик попав до нас вперше в червні 2020 року. У нього було встановлено діагноз глумеронефрит з нефротичним синдромом. Так якщо дуже просто говорити, в імунній системі стався збій і імунна система сприйняла його нирки як за шось чужорідне і почали його атакувати. Відповідно то шо бачила мама з батьком це виражені набряки на обличчі, кінцівках, - пояснює Роман Андруневич, дитячий лікар-нефролог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру .

Попри те що хлопчик отримував всю необхідну терапію, хвороба не піддавалась лікуванню. Відтак, стан погіршувався і врешті-решт став критичним. Лікарі всіма можливими методами боролися за життя дитини.

Був інсульт в хлопчика, був інфаркт, була клінічна смерть. Було 9 раз сепсиси, перитоніти декілька разів. Це дитина пережила дуже багато різноманітних ускладнень, але знову ж таки ця дитина це є дуже живий організм котрий хоче жити, - каже Іванна Андрейчук, в.о завідувача реанімаційним відділенням Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру.

Дитині довелось розпочати нирково-замісну терапію методом перитонеального діалізу, так як нирки зовсім перестали працювати.

Згодом у пацієнта виникло ускладнення, так звана спайкова хвороба через перитоніт. Після цього вже вилікувати це не вдалося і пацієнт був переведений на іншу методику. Це був гемодіаліз, - розповів дитячий лікар-нефролог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру.

Відтоді хлопчик з мамою в прямому сенсі слова просто жили у лікарні.

Більше часу проводили в лікарні. Вдома дуже рідко були і ми цілий час тут знаходилися на лікуванні, - каже мама Миколи.

Тоді щоб Миколка зміг навчатися, ходити до школи та соціалізувати вихід був лише один – трансплантація.

Нам сказали що є вихід. Ми перевіряли тата, бабу. Вони не підійшли і тоді мене, я підійшла і я згоду дала що я. Ми почали всі аналізи робити і тоді зробили трансплантацію, - додає Катерина, мама хлопчика.

Перший раз була проведена трансплантація, однак, на жаль, настала, це було 4 серпня однак настало післяопераційне ускладнення, яке трапляється, доволі рідко але трапляється так званий венозний тромбоз трансплантанту і пацієнт після цього знову був вимушений повернутися на гемодіаліз, - пояснює дитячий лікар-нефролог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру.

Через певний час виявилось, що для хлопчика знайшовся ще один донор, чия нирка згідно з імунологічною сумісністю підійшла Миколі.

Сталася страшна трагедія в Одеській області в місті Балта, загинув 17-річний хлопець і родичі цього пацієнта, цього хлопця погодилися, щоб він став донором, - каже Роман Андруневич, дитячий лікар-нефролог Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медцентру.

Лікарі західноукраїнського спеціалізованого медцентру спільно з колегами з першого медобєдання Львова провели другу трансплантацію нирки. Операція пройшла успішно і дитина почала одужувати.

Зараз пацієнт відвідує наш центр раз в 10 днів для того щоб проводити корекцію імуносупресивної терапії і планову здачу аналізів, - розповів Роман Андруневич.

Микола себе добре почуває, вдома живемо, тільки на перевірку приїжджаємо, - каже Катерина, мама Миколи.

А до лікарні Микола приїжджає з хорошим настроєм, адже вже зі всіма тут подружився. Мало того, йому сподобалась їхня робота настільки що він вже і сам мріє стати лікарем. 

Зазначимо, що весь цей непростий період хлопчикові допомагав благодійний фонд «Крила надії».

Коли ми з ним познайомились, він такий сидів, він не посміхався, він був такий дуже сумненький. Були такі моменти коли він не міг сам ходити, його возили на інвалідному візочку тому що там були проблеми, йому було складно, він був дуже слабенький, а зараз ми бачимо абсолютно живу дитину і власне ми допомагаємо і готові допомагати надалі всім дітям які мають проблеми з нирками  і потребують трансплантації власне для того щоб вони могли жити нормальним звичайним дитячим життям, - розповідає Наталія Ліпська, директорка благодійного фонду «Крила надії».

Додамо, що, навіть попри непросту ситуацію в країні, і в лікарні, яка по суті стала медичним хабом для маленьких пацієнтів з нирковою недостатністю, які приїжджали зі всієї України, за рік тут вдалося успішно трансплантували 7 нирок. А це означає, що 7 дітей отримали шанс на повноцінне майбутнє.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com