У двадцять другому випуску програми «Квартира на фініші» говоримо про доступність та безбарʼєрність житлових комплексів та комунальних установ.

Чи дотримуються норм та правил забудовники та як на Львівщині впроваджують програму безбарʼєрності для маломобільних груп населення розповів представник уповноваженого з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний.

Про доступність та безбар'єрність. Що цей проект собою являє і як він реалізовується на Львівщині?

У нас з’явилася ініціативна група, яка через обласну раду притягнула рішення про моніторинг всіх наших обласних комунальних закладів та підприємств, яких є понад 210. Більшість з них знаходяться у Львов (більше сотні). Це великі заклади обласної ради. Якщо говоримо про охорону здоров'я це ОХМАТДИТ, Обласна клінічна лікарня, інфекційна лікарня, кардіоцентр тощо. Тобто це одні з найбільших комунальних закладів області, які ми зрозуміли, що нам потрібно провести комплексний аудит доступності в кожному з них напрацювати відповідну проблематику, з якою стикаються, аби забезпечити інклюзивність будівель для мешканців області.

В комплексі плануємо вийти в кінці травня з рекомендаціями для обласної ради, а саме що потрібно зробити, щоб таку безбар'єрність або доступність забезпечити для наших мешканців саме в цих закладах обласної ради.

Насправді ця ініціатива є вперше в Україні серед такого масштабу бо є створені, зокрема, по інших містах такі посади як омбудсман з безбар'єрності, зокрема, в нас у Львові міський голова анонсував, що призначив Ірину Маруняк уповноваженою з питань доступності і ми спільно з нею, так само вже мали брифінг, спілкувалися як комплексно зробити такий аудит доступності комунальних закладів обласної ради так само і закладів комунальних міської ради. Міська рада має так, як говорили пані Ірина, понад 650 таких об'єктів в межах міста. Це не тільки комунальний заклад, це вони говорять про центр надання адміністративних послуг, тобто будь-який заклад, де кожен мешканець Львова може отримати послуги, - зазначає Тарас Подвірний.

За якими критеріями зараз відбувається реалізація проекту безбар'єрності, доступності?

Всі акцентують і асоціюють доступність з особами з інвалідністю на кріслах колісних. Насправді це набагато ширше поняття. Це маломобільні групи населення, зокрема, це є старші люди, вагітні жінки, діти до 4 років з супроводжуючими особи з інвалідністю, ампутанти і так далі. Тому це надзвичайно широке коло категорій осіб, які ми хочемо дослідити, як вони мають можливість доступу до наших комунальних закладів. Ми розробили спеціальні опитування на базі офісу омбудсмана.

Чек-лист, який ми розробили спільно з Радою Європи для моніторингу комунальних закладів, значно розширили та включили в нього 72 питання, по яким потрібно пройтись у закладі і зрозуміти, чи відповідає все нормам.

Цей перелік ми поділили на 4 блоки: вхідна група, прилегла територія, всередині приміщення і санітарно гігієнічні вузли, до яких найбільше претензій.

У нас же є бажання від територіальних громад, аби провели такі аудити доступності в їх комунальних закладах, наприклад, що б маленькі громади, які біля Львова, там, де є, наприклад, 2 школи та одна амбулаторія сімейної медицини.

Далі ми постараємося після цього нашого проекту по обласних закладах розпочати аудит там, або принаймні допомогти або надіслати опитувальник, щоб вони самі провели цей аудит доступності та зрозуміли, над чим працювати далі. Основна наша мета - це зробити комплексний аудит, щоб залучити кошти чи міжнародних організацій чи обласного бюджету чи територіальних громад, аби мешканці львівської області або гості нашої області могли якісно користуватися послугами і ці заклади були доступними, - розповів Тарас Подвірний.

Як щодо представників бізнесу та новобудов? Для них є норми на державному рівні чи вони мають самостійно розуміти, що потрібно для людей у питанні безбар’єрності та доступності?

Державні будівельні норми України, які були оновлені у 2023 році, це основний документ для кожного будівельника, який чи будує житловий комплекс чи будує соціальну інфраструктуру (садочок чи лікарню). Тому вони мають використовувати ці норми по замовчанню, бо вони об'єкт не здадуть і зараз значно пильно слідкують за цим процесом.

Завдяки такій діджиталізації, з нормами та аудитом, який здійснює міська влада і область та небайдужий бізнес, я думаю, життя має бути краще. Доступність в інших країнах - це вже норма життя, як у Канаді чи Японії. Безбар'єрність та інклюзія – ми зараз тільки починаємо розуміти, наскільки це важливо.

Наша основна ціль - зробити так, аби Львів та область були першими в Україні, які системно забезпечать доступність до комунальних закладів, а далі будемо рухатися до  ресторанів, соціальних структур та інших таких комплексів, - зазначив Тарас Подвірний.

З якими проблемами найчастіше стикають люди з інвалідністю та маломобільні групи населення?

Розпочнемо, зокрема, з прилеглої території до об'єкту. Це точно мають бути присутні паркомісця і відповідно паркомісця для осіб з інвалідністю, які мають бути позначені міжнародною піктограмою доступності. Відповідно, ці місця мають знаходитися не далі 30-50 метрів до входу/вхідної групи і ширина цих паркомісць має бути 3-3,5 метри.

Нові ЖК зроблені відповідно до тих норм, - розповів Тарас Подвірний.

В яких часових рамках запланована реалізація проекту?

Ми самі для себе встановили в певні рамки. Розуміємо, що треба оперативно, але якісно встигнути провести аудит. Ми зробили опитувальник, який не дасть можливість пропустити або опустити будь який момент, який важливий для забезпечення доступності закладу, а по часу ми вирішили, що до 31 травня ми проведемо моніторинг всіх наших комунальних закладів обласної ради.

Є бажання, до кінця року знайти практичні рішення та зайти кошти або інші джерела фінансування, щоб це все зробити, - зазначив Тарас Подвірний.

Які рекомендації будуть надані, наприклад, перинатальному центру, та чи буде якесь покарання за невиконання?

Більшість наших рекомендацій, що стосуються архітектури, вимагають значного ресурсу. Рекомендації можуть передбачати підйомний механізм, запуск нового ліфту, тощо. Ми можемо дати цю рекомендацію, однак вони можуть і не бути виконані фізично.

В нас є заклади різні – самоокупні, або ті, які заробляють 300-400 мільйонів гривень в рік, але наше основне завдання це зацікавити міжнародні організації до цього проекту, - зазначив Тарас Подвірний.

Більше порад у проекті «Квартира на фініші» вже у наступному випуску! 

Партнер програми девелоперська компанія LEV Development

Андрій Самойленко - pravdatutnews.com