Російські обстріли Києва – це акт не військовий, а терористичний. У цьому немає сенсу з погляду війни. Немає логіки. Але є логіка терориста. І не важливо, що цього терориста порушує. Чи це саміт G7, куди його більше не звуть, чи це статус кандидата для України на вступ до ЄС (остаточно прощай російському світу), чи то просто реакція хворого самолюбства на появи на фронті Himars.

Це не важливо. Важливо, що це теракт. А який сенс теракту? Посіяти страх.

Терорист не може нічого досягти сам. Він слабкий, має мало ресурсів. Він хоче спровокувати суспільство, яке йому не по зубах, на реакцію. І використовує страх. Він не може перемогти силою. І хоче зайти до вас у мозок.

Так роблять усі терористи. Візьмемо останні роки та останні теракти в Європі. Небагато жертв, але багато галасу. І в результаті всюди починаються розмови, що бідні європейці живуть у світі, де довкола небезпека. Чи це правда? Ні. Поточні європейці живуть у найкращу епоху за всю історію. Вони живуть довше. Вони живуть багатшими. Вони живуть комфортніше. І ймовірність померти насильницькою смертю для звичайного європейці на порядок менша, ніж у його прадіда. Прямо скажемо, жителям ЄС для цього треба дуже постаратися.

Але це цифри. І вони говорять про імовірності. Імовірно, які кажуть, що у вас більше шансів потонути у ванній, ніж постраждати від рук терориста. А терорист працює із емоціями. Не з цифрами, а з ірраціональністю. І хоче змусити вас вірити, що світ небезпечний. Він провокує на реакцію. Він хоче її. Тому, що йому треба зруйнувати ваше життя. Посіяти невпевненість та страх. Поставити під сумнів те, у що ви вірите.

Яка відповідь на теракт від суспільства? Найкраща відповідь – жодної відповіді. Тому що терорист хоче змінити суспільство. І змінюватися – значить підігравати йому. У Європі це зрозуміли. І тому після терактів, які є рідкісними, просто роблять марші сотень тисяч, об'єднуючись і співчуючи. І все. І це правильно. Це обеззброює терориста. Хоч і може виглядати збоку як прояв слабкості.

Путін – терорист. Він хоче посіяти страх. Він хоче позбавити вас віри. Він хоче, щоб українці виїжджали. Адже Київ небезпечний. Бо ж у Львові страшно. Адже до Вінниці може прилетіти. Він хоче, щоб українці залишалися у Польщі, Чехії, Іспанії.

Тим більше, що ЗМІ приділяє таким подіям непропорційно більше часу, ніж жертви на полі бою. І якщо ви дивитеся телевізор, гортаєте інстаграм, то може здатися, що у Києві також небезпечно, як на лінії фронту. Страшна ілюзія. Дуже схожа на те, що може виникнути у європейців, що їхнє життя також небезпечне, як існування людей десь у Сирії чи Судані, після того, як європейці подивляться телевізор зі зміщеним фокусом на теракти.

Імовірність загинути від ракети Путіна в Києві нині значно менша, ніж ймовірність загинути в автокатастрофі на дорогах Києва до війни. Але ж ви виходили з дому рік тому?
Як і європейці приймали ванни.

Терорист хоче нашої реакції. Він хоче налякати нас та змусити керуватися емоціями. Він хоче, щоб якнайбільше українців втратили віру в Україну.

Виїхали і не повернулися. Адже у Києві (Львові, Житомирі, Луцьку) небезпечно. А ті, хто залишився, просили «зберегти обличчя», аби він зупинився.
Це мета Путіна. Наш страх. Наша апатія. Наш відчай. Наша депресія. Чи хочемо дати терористу те, що він хоче. Чи хочемо ми допомагати Путіну….

Автор: Сергій Фурса у Facebook.