25 жовтня і крапка.

Місцеві вибори відбудуться як і планувалось, тільки вже за новим адміністративно-територіальним принципом  – за це проголосувала Верховна Рада. Та експерти називають рішення радше технічним кроком. Адже якісному проведенню виборів може завадити нестабільна епідеміологічна ситуація та незавершена реформа децентралізації.

Політологиня Олександра Чоловська запевняє: «Суто прийняти закон ми можемо теоретично встигнути, враховуючи те, в якому темпі все це відбувається – це несе за собою багато ризиків, тому що не підготовлена реформа до кінця завершення. Не виключено, що в такому поспіху можемо прийняти багато речей, які потім будуть вилазити нам боком».

Тепер виходить, що в Конституції України - один адміністративно-територіальний поділ, а внаслідок реформи децентралізації він буде зовсім іншим.

Аналітик громадянської мережі ОПОРА Тарас Радь розповідає: «Умовно кажучи, постанова передбачає проведення виборів до всіх рівнів : від обласного до найнижчого сільської ОТГ, але якщо не приймуть нових районів, то потенційно вибори можуть відбуватися до старих районів, це є абсурдно. Але якщо жодного політичного рішення не буде, то так це і буде».  

Експерти не надто позитивно оцінюють те, що напередодні виборів депутати починають вносити зміни до  виборчого кодексу чи ухвалювати новий адмінтерустрій.  

«Ці рішення потрібно було прийняти ще у 19 році, а у нас 30 липня починається виборчий процес, а ми до сих пір приймаємо законодавчу базу, на підставі якої відбуватимуться вибори. Звичайно, що це неприйнятно і погано загалом для учасників виборчого процесу, бо їм треба готуватися, організовувати вибори, а вони ще не знають, де буде пропорційна система, а де мажоритарна», - Тарас Радь, аналітик громадянської мережі ОПОРА.

Та після довгих дискусій, поправки до виборчого кодексу таки ухвалили, відтак партії тепер будуть основними учасниками місцевого виборчого процесу. Роль депутатських груп посилять, вибори проводитимуть за пропорційною системою із відкритими списками в містах із населенням у понад 15 тисяч осіб, а в малих населених пунктах і досі збережеться можливість для самовисуванців.

«Партії тепер відповідають великою мірою за наповнення рад, але більшість партій, які тепер братимуть участь у виборах не готові брати на себе ці обов’язки і як наслідок це може мати негативні наслідки цих рад, що там попадатимуть кандидати і депутати дуже випадкові, неперевірені», -  Тарас Радь, аналітик громадянської мережі ОПОРА.

Частково на організацію виборів впливають і електоральні настрої. Науковці й так місцеве волевиявлення називають виборами другого порядку, коли люди оцінюють діяльність політичних партій, але в парламенті. Тож у такому випадку опозиції чи нові політсили матимуть більше шансів на підтримку з народу, ніж правляча партія.

Політологиня Олександра Чоловська зазначає: «Результати попередніх виборів, умови їх проведення та особливості їх проведення також будуть відображатися на місцевих виборах, тому політично переносити місцеві вибори партії влади зараз не є вигідно, тому що з кожним днем вона втрачає свій рейтинг».

Додамо, що політичні перипетії у розпалі не лише в Україні, а й в сусідній Польщі. У період карантину там також відбулися вибори, з невеликим відривом від опонента президентський мандат повторно отримав Анджей Дуда.

Авторка: Валерія Паненко