Історія одного документа

Більшість з нас знає, що у червні 1996 року в Україні була укладена Конституція якою ми користуємось і по сьогоднішній день, однак чи знали ви, що конституційному процесу в нашій країні вже понад 310 років. А саме початком відліку вважається 5 квітня 1710 року, коли в містечку Бендери, що зараз на території Молдови, після поразки козацького війська у битві під Полтавою, генерального писаря Війська Запорізького обрали гетьманом України. Ним був 38-річний Пилип Орлик. В той же ж день уклали також і документ “Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького”, який пізніше почали називати Конституцією Пилипа Орлика. 

Багато хто критикує статус, юридичну силу та демократичність цього документу. Так існує версія, що Конституцію писав не сам гетьман, а козаки. Орлик лише підписався на документі та скріпив його печаткою. Однак, підтвердити цю догадку ніхто з істориків так і не зміг. Проте, у багатьох з них виникає питання чи була ця конституція тим, що ми зараз вкладаємо в це поняття і чи була вона взагалі першою у світі. 

Чи справді це була Конституція?

Вже з назви документу стає зрозуміло, що це не зовсім конституція, а підписаний військовий устав між гетьманом та козаками. Згідно з підписаними угодами повноваження гетьмана були обмеженими, що вважається проявом демократії. Проте, до прикладу Конституція Орлика закріплювала православ’я, як основу релігію. І ніякої іншої віри, лише православ’я. Навіть зважаючи на це положення розуміємо, що демократичність цього документу була доволі суб'єктивною.

Та насправді договір підписаний Орликом має декілька схожостей із сучасною українською Конституцією - у ній також є преамбула, тобто вступ і 16 статей. До того ж деякі статті перегукуються із сучасними - основний закон України передбачає парламент – Верховну Раду, у козацькому документі була передбачена Генеральна Рада, в теперішньому є Верховний Суд, а у Конституції Пилипа Орлика – Генеральний Суд. До речі, суд за Конституцією мав бути незалежний. Зазначимо, що саме Орлик у своєму документі вперше застосував поняття “вільний народ”, тобто населення конкретної території, яке має самоврядні права. Як бачимо, схожість із сучасною українською Конституцією все ж таки є.

Сумнівний юридичний статус Конституції

Через те, що Конституція гетьмана Пилипа Орлика була написана за межами території України й не була підписана шведським королем як це планувалось спочатку, багато дослідників сумніваються у її юридичному статусі. Проте, усі пункти договору були погоджені зі старшиною та козаками, бракувало лише підпису короля Швеції - Карла XII.  

Однак, вона все ж таки мала певний юридичний статус. Адже усі норми документу, можна вважати чимось схожим на Конституцію, оскільки у ньому було дотримано головних засад основного закону та саме вони були прогресивним кроком для майбутнього державного управління на українських землях.

Значення Конституції Орлика для сучасної України

В Україні й до сьогодні пишаються тим, що Конституція Пилипа Орлика з’явилася раніше, ніж до прикладу американська - 1787 рік, або ж польська - 1791 рік. Проте, на відміну від них, українська так і не змогла набути чинності, оскільки у свої часи гетьманування Орликові так і не вдалось повернутися на Батьківщину. Однак, саме у цьому документі були закріплені засади відповідальності чиновників за розтрату держмайна, незалежність судової гілки влади, розмежування обов’язків гетьмана і Генеральної Ради. Це був цілком новаторський підхід в організації державної влади. У сучасних істориків є різні думки щодо того, чи був цей документ Конституцією у сучасному розумінні цього слова або прогресивним твором, який випередив свій час, адже як вже зазначалось перші Конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років потому.

Саме тому, 5 квітня в нашій країні святкують День підписання першої в Україні, а також однієї із перших європейських Конституції, автором якої ймовірно і є гетьман-емігрант Пилип Орлик. Завдяки цьому у світовому суспільстві й досі зберігається пам’ять про Орлика насамперед як про автора першої в історії людства конституції демократичного суспільства.