Фото: pexels

Відчуття, що смартфон підслуховує розмови, виникає у багатьох користувачів. Варто лише згадати певний бренд, місто чи товар – і схожа реклама раптом з’являється у стрічці. Однак технічні дані не підтверджують масову теорію про приховане прослуховування.

Про це пише Futura Sciences.

Дослідники у сфері кібербезпеки перевіряли тисячі Android-додатків на предмет несанкціонованої активації мікрофона. У понад 17 тисячах застосунків вони не знайшли прихованого запису звуку.

Крім того, постійна передача аудіо була б надто помітною технічно. Безперервне прослуховування потребувало б значного обсягу даних, швидше розряджало б батарею і залишало б сліди в мережевій активності пристрою.

Apple, Google і Meta також заявляють, що не використовують дані мікрофона для таргетування реклами. Навіть у випадках, коли йшлося про випадкові записи голосових асистентів, аудіодані, за матеріалами справ, не використовувалися для створення рекламних профілів.

Насправді алгоритмам часто не потрібно слухати розмови, бо вони мають інший ресурс – цифровий слід людини. Рекламні системи можуть враховувати історію переглядів, покупки, геолокацію, встановлені додатки, поведінку в соцмережах і навіть те, з ким користувач часто перебуває поруч.

Наприклад, якщо людина провела день із другом, який нещодавно шукав тури або певний товар, рекламна система може зафіксувати перетин геолокацій і припустити соціальний зв’язок. Після цього схожа реклама може з’явитися і в іншого користувача, хоча він сам нічого не шукав.

Саме тому реклама іноді здається результатом прослуховування. Насправді це може бути наслідком аналізу поведінки, зв’язків і прогнозування інтересів.

Поясненням є і психологічний ефект – феномен Баадера-Майнхофа, або ілюзія частоти. Коли людина щойно обговорила певну тему, мозок починає активніше помічати все, що з нею пов’язане. Серед сотень оголошень саме ця реклама раптом здається особливо підозрілою.

Водночас аудіовідстеження у маркетингу повністю не зникло. Деякі мобільні ігри чи сервіси можуть просити доступ до мікрофона не для запису людської мови, а для розпізнавання акустичних сигналів із телевізійної реклами. Так бренди можуть синхронізувати рекламу на екрані телефона з тим, що людина бачить по телевізору.

Також раніше з’являлися презентації технологій, які нібито могли аналізувати навколишні звуки через смарт-пристрої. Після розголосу великі технологічні компанії публічно дистанціювалися від таких рішень.

Експерти наголошують: головна небезпека для приватності не обов’язково в мікрофоні. Значно більше інформації про людину можуть давати дозволи додатків, пікселі відстеження, історія взаємодії з сайтами, геолокація та брокери даних, які формують детальні рекламні профілі.

Іншими словами, смартфону не завжди потрібно чути, що ви говорите. Достатньо того, що він уже бачить, де ви буваєте, що шукаєте, на що натискаєте і з ким перетинаєтеся в цифровому просторі.

До слова, гуманоїдні роботи можуть стати новим трильйонним ринком, — аналітики.              

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com