156 літер у паспорті: як звати чоловіка з найдовшими прізвищем, ім'ям та по-батькові в Україні

Паспорт рекордсмена. Фото: zhzh.info
У самому центрі Тернополя живе чоловік, чий паспорт зберігає справжній лінгвістичний рекорд країни, пише видання Eurofest. Попри відсутність законодавчого ліміту на довжину імені, головним обмеженням стали… технічні можливості державних електронних реєстрів.
Спробуйте запам’ятати
Його ім'я - Бронівогневладислав-Едуардолеонардоконстантинослав – складається із 52 літер, а разом із дефісом – 53 знаки.
Прізвище - Володимиренклименжільєнко‑Громинревинградинтеменко – ледь коротше: 49 літер та 50 знаків. Сумарно – 101 літера і 103 символи.
Такого результату чоловік досяг після чотирьох офіційних змін документів. Чоловік пояснював, що створював своє ім'я поступово, додаючи нові елементи після кожної офіційної зміни. За його словами, кожна частина має окремий зміст і символізує певні риси характеру, життєві цінності та прагнення.
Утім, ні авторам новини про нього, ні численним рерайтерам з інших видань, мабуть не вистачило уважності запримітити його по-батькові та терпіння порахувати кількість літер у ньому. Бо воно виявилося найдовшим: Благовістодаромиросоломонович‑Життєлюбоясноликович – 55 літер та 56 знаків. Разом виходить 156 літер та 159 знаків.
Як з'явилося найдовше ПІБ в Україні?
До рекордної довжини чоловік ішов не один рік. Почав ще у далекому 2010-му, коли нащому герою було 26 років. Він використовував українські та європейські імена, поєднував різні елементи прізвищ і максимально заповнив доступний простір у державному реєстрі. Ба більше, він запевняє, що хотів зробити ім'я ще довшим, але система вже не дозволила…
Чоловік пояснював, що створював своє ім'я поступово, додаючи нові елементи після кожної офіційної зміни. Кожна складова має для нього окреме символічне значення: одні частини уособлюють прагнення до миру й гармонії, інші - силу характеру, рішучість і готовність долати труднощі.
Практичне життя: проблеми лише починаються
Уявіть, як виглядає щоденність людини з таким ПІБ. На практиці повне ім’я використовується лише в офіційних документах. У повсякденному житті друзі та знайомі не використовують повне ім'я, а звертаються до нього коротко — «Бронік».
Проте під час підписання договорів, заповнення анкет чи пред’явлення паспорта доводиться або повністю вимовляти/писати конструкцію, або домовлятися про скорочення.
Банки та державні установи зазвичай приймають повну версію, але іноді системи автоматично обрізають довгі рядки, і тоді доводиться щоразу пояснювати ситуацію.
ID-картка та закордонний паспорт ледь вміщують запис — шрифт стає дрібнішим, або дані розміщують у кілька рядків.
Подорожі за кордон можуть викликати додаткові питання на кордоні чи при оформленні віз, адже іноземні системи не завжди готові до таких імен.
Водночас ім’я стає прекрасним приводом для знайомств і розмов. Багато хто запам’ятовує його з першого разу і з цікавістю запитує історію.
Юрій Никорак, pravdatutnews.com





