Фото: depositphotos

Давні люди в Північній Америці та Євразії, ймовірно, частіше полювали на самиць мамонтів, а не на самців. Такого висновку дійшли науковці після аналізу кісткових решток із місць стоянок первісних людей і природних поховань тварин.

Про це повідомляє Current Biology.

Дослідники проаналізували рештки 521 мамонта. Із них 100 тварин походили зі скупчень кісток, пов’язаних із діяльністю людей, а ще 421 — із природних пасток, зокрема зсувів ґрунту та вирв, де тварини могли загинути без втручання людини.

Крім того, із 448 зразків науковці вперше виділили та розшифрували давню ДНК. Під час дослідження вони також виявили у одного з мамонтів рідкісну хромосомну аномалію — каріотип X0/XX. Це перший відомий випадок такої особливості серед вимерлих мамонтів. У людей подібний стан відомий як синдром Тернера.

Результати показали, що в природних місцях загибелі близько 66% кісток належали самцям і лише 34% — самицям. На думку вчених, це може пояснюватися тим, що самці частіше пересувалися поодинці й частіше потрапляли до природних пасток.

Водночас у місцях, пов’язаних із людськими поселеннями, картина виявилася протилежною: приблизно 70% знайдених решток належали самицям, тоді як частка самців становила лише 30%.

Науковці припускають, що давні мисливці могли свідомо обирати самиць, оскільки вони були меншими за розмірами та менш небезпечними, ніж великі самці.

Водночас дослідники звертають увагу, що така версія має й суперечності. Якщо мамонти, як і сучасні слони, жили сімейними групами, то самиці пересувалися разом із дитинчатами, що могло значно ускладнювати полювання.

Саме тому автори роботи наголошують, що отримані результати поки лише підтримують гіпотезу про вибіркове полювання. Щоб остаточно підтвердити її та зрозуміти, якими були мисливські стратегії давніх людей, необхідні подальші дослідження.

До слова, у Флоренції знайшли старовинний рецепт, який міг стати попередником Coca-Cola.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com