Фото: depositphotos

Психологи зазначають, що міцний зв’язок із дитиною формується через звичайні щоденні прояви уваги. Іграшки, солодощі чи спільні поїздки можуть приносити радість, однак стосунки не мають будуватися лише навколо подарунків.

Психолог Джефф Сігал із Ратгерського університету, який досліджує стосунки між поколіннями, наголошує на важливості щирого інтересу до дитини, спілкування без постійних повчань і безумовного прийняття.

Тому бабусям і дідусям важливо створювати стосунки, у яких дитина почувається спокійно та впевнено.

Для формування близького зв’язку важливими можуть бути навіть прості речі: регулярний дзвінок у вихідні, запитання про школу, інтерес до спортивних змагань чи улюбленого хобі онука або онучки.

Не менш важливо дозволяти дитині залишатися собою. Їй не потрібно отримувати лише хороші оцінки, постійно бути в гарному настрої чи демонструвати захоплення подарунками, щоб відчувати любов близьких.

Іноді достатньо просто посидіти поруч, пограти за правилами дитини або вислухати її без спроб перетворити розмову на виховну бесіду.

Поступово дитина розуміє, що близька людина не відвернеться від неї через поганий настрій, невдачу чи відсутність яскравих вражень.

Старші родичі можуть відігравати особливу роль у житті дитини. Якщо батьки відповідають за правила, навчання та режим дня, бабусі й дідусі часто мають більше можливостей проводити час із онуками без постійних вимог і контролю.

Коли дорослі поводяться спокійно, уважно слухають і не нав’язують своїх порад, дитині може бути простіше розповідати їм про власні переживання.

Водночас бабусям і дідусям важливо поважати батьківські межі. Подарунки та поблажки не мають ставати способом здобути прихильність дитини або протиставити себе її батькам.

Метааналіз 59 досліджень, у яких загалом взяли участь понад 71 тисяча людей, показав, що стосунки між поколіннями можуть мати важливе значення для життя дитини. Водночас самі по собі вони не гарантують певних результатів її розвитку.

Серед важливих факторів дослідники називають регулярне спілкування, емоційну підтримку, відкритий діалог і прийняття дитини.

Відмовлятися від них не потрібно. Іграшки, солодощі, поїздки та нові враження можуть бути частиною приємних сімейних спогадів.

Однак вони не повинні замінювати емоційну близькість або ставати способом заслужити любов дитини.

Також не варто очікувати від онука чи онучки певної реакції на подарунок або зустріч. Дитина може не показати великого захоплення, а підліток — обрати телефон замість тривалої розмови. Це не обов’язково означає, що стосунки для нього чи неї неважливі.

Справжня близькість проявляється в іншому: наскільки комфортно дитині поруч із бабусею чи дідусем і чи може вона звернутися до них по допомогу, коли опиниться у складній ситуації.

Стірлець Діана - pravdatutnews.com