Той світанок став чорним  не лише для 37 родин, а й  для всієї країни. 11 липня 2014-го о 4:30 ранку, коли більшість солдатів спали, базовий табір українських військових несподівано обстріляли реактивними снарядами та мінами.  Підступні «Гради» летіли зі сторони Росії. Цей день став першим, коли кремлівський агресор відкрито почав стріляти із своєї території.

Тарас Милян, командир взводу 24 ОМБр розповідає: «Це було досить підступно, оскільки ми перебували на своїй землі і мали за святий обов’язок уберегти її і ніхто не сподівався такої підступності від нашого ворога, хоча ми знали,я кий є ворог, але щоб так було відверто, сплюндрувавши будь-які домовленості».

З болем згадує ті події Віктор Андріянов. У момент обстрілу чоловік разом із розвідкою  та саперами їздили на розмінування.

«Приблизно за годину після виїзду, десь о 5. 30 ранку побачили зі сторони табору величезний стовп диму і вогню і зрозуміли, що щось трапилось не так як би воно мало бути, почали вертатися, коли заїхали же в табір трошки були вже шоковані», - Віктор Андріянов,  учасник бойових дій на сході країни.

Це були перші такі величезні втрати на фронті.

Учасник бойових дій на сході країни Віктор Андріянов додає: «Найважче, взагалі, у тій всій війні, що ти бачиш людину наприклад пів години тому, посміхаєтесь, махаєте руками, а потім ти приїжджаєш і розумієш, що нема тих людей, нема і не буде вже більше ніколи».

Ольга Петрівна  Лущик залишилася після цієї ночі без сина.

«Горджуся ним, тим, що він був такий, тому що він мав можливість не йти на війну, в нього було надцять причин на то, сам виховував сина свого, єдиного сина», - Ольга Лущик, мати загиблого учасника бойових дій.

Згадали шості роковини трагедії і у Львові. На знак пам’яті у парку культури встановили деактивований снаряд «Граду». Додамо, що це вже друга така інсталяція у цій зеленій зоні, присвячена подіям на Сході країни. Більшість працівників парку - волонтери або учасники бойових дій, а тому їм боляче дивитися, коли суспільство починає забувати про такі віхи історії українського війська.

Речниця Парку культури Ірина Вовк зазначає: «Прикро, що про Зеленопілля згадують мало, що воно не на вустах в багатьох, коли запитаємо в будь-якого перехожого пересічного мешканця міста нашого, напевно, й половина не скаже, а це трагедія зокрема львівської 24 королівської бригади, де загинуло дуже багато бійців».

https://www.youtube.com/watch?v=EJqGOXx-gVY&t=2s

Нагадаємо, Зеленопільська трагедія забрала 37 життів, ще близько сотні захисників отримали поранення.

Авторка: Валерія Паненко

Слідкуй за нами на Facebook, Telegram, Youtube і знай Правду.