До Великодня ще тиждень, а священники зі Львівщини вже освятили паски і м’ясне, щоб відвезти їх нашим захисникам на передову.

- Щоби вони там, далеко від свого дому відчули сімейну ту радість пасхального свята, - каже о. Іван Сас.

Підготували для наших військовиків ще й чимало смачних подарунків. Печиво, солодощі, кава та все, що зібрали волонтери, школярі та просто небайдужі мешканці Жовтанецької ОТГ уже поїхало на Схід. Капелани 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади вирушили на передову до наших бійців у Вербну неділю одразу після святкової літургії.

- Організовуючи такі акції намагаємося згуртувати саме наш український народ для того, щоби воїни наші відчули, що вони не самотні. Шо є дійсно той тил, який завжди підтримає, допоможе, - переконаний капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади о. Андрій Верес.

Моральна допомога – це основне, заради чого військові священники систематично їздять в зону ООС. Але неабияк важливо в переддень Великодня привезти ще й турботу і підтримку з мирної території.

- Для них може не так важливо ті цвяхи чи те, шо ми приготували, як те, щи ми їх тут пам’ятаємо. Для них важливо те, що тут, на мирній землі, є люди, які живуть з ними одними думками, - каже Роксана Терлецька.

Везуть також те, що є необхідне для хлопців у бою.

- Це є генератори, це маскувальні сітки, які зараз, коли починає все зеленіти, також потрібно, щоб позиції не проглядалися противником. І все, що потрібно для них, ми зідзвонюємося, отримуємо інформацію. І, звичайно, стараємося тут закупити і передати їм. 

Такі великодні подарунки – це найменше, що ми зараз можемо зробити для військовослужбовців.

Ми завжди, якщо ми їдемо до хлопців, ми завжди їдемо на нульові позиції, куди вже далі йти не можна.

Дають бронежилети, дають каски, все необхідне. Заради нашої безпеки нам дають людину, яка нас супроводжує, знає кудою йти, куди йти. І мусимо відвідувати наших хлопців, щоб допомагати і підтримувати. Це дуже важливо, - говорить капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади о. Руслан Матвієнко.

Куди б не відправлялися, з собою капелани завжди беруть прапор бригади «Едельвейс». Кажуть: для них це своєрідний оберіг.