21 лютого поліція Південної Кореї офіційно відкрила кримінальне провадження проти усунутого з посади президента Юн Сок Йоля. Його звинувачують у перешкоджанні арешту.

Про це повідомляє Reuters.

31 грудня суд видав ордер на арешт Юна в рамках розслідування можливого заколоту, пов’язаного з його указом про запровадження воєнного стану. Однак фактичне затримання відбулося лише 15 січня, оскільки президент проігнорував виклики слідчих, а його охоронці кілька днів блокували доступ до нього.

Речник поліції зазначив, що слідчі розпочали розгляд справи ще 3 січня. Юну інкримінують особливе перешкоджання виконанню службових обов’язків, що, згідно із законодавством Південної Кореї, може каратися позбавленням волі на строк до п’яти років.

Юн Сок Йоль заперечує звинувачення у заколоті та наголошує, що діяв у межах своїх повноважень. Він стверджує, що введення воєнного стану 3 грудня не було злочином.

Адвокати Юна неодноразово заявляли, що його арешт є політично вмотивованим, а ордер був виданий із порушеннями. Один із захисників Юна, Юн Каб Кюн, звинуватив слідчих у тому, що вони нібито намагалися «купити» ордери, подаючи клопотання до різних судів.

Після того як Центральний окружний суд Сеула відхилив ордери, Управління з розслідування корупції серед високопосадовців подало ордери до Західного окружного суду Сеула, — заявив адвокат.

Наразі Юн має імунітет від більшості кримінальних обвинувачень, однак його можуть позбавити цього статусу, якщо Конституційний суд ухвалить рішення про остаточне відсторонення його від посади. Очікується, що суд заслухає остаточні аргументи Юна та парламенту на наступному засіданні, а рішення може бути оголошене в березні.

Як відомо, 3 грудня 2024 року президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив у країні надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в «антидержавній діяльності». Парламент виступив проти цього рішення, а після спроб арештів опозиційних лідерів кабінет міністрів скасував воєнний стан через шість годин.

Ці події спричинили заклики до негайної відставки Юна, а також ініціативу щодо його імпічменту. Міністр оборони Кім Йон Хьон, який підтримав запровадження воєнного стану, згодом був заарештований за підозрою у держзраді.

5 грудня поліція відкрила розслідування щодо президента, а наступного дня йому висунули звинувачення. Попри вибачення Юна, парламент не зміг схвалити імпічмент. Водночас опозиція ініціювала повторне голосування.

Юну заборонили виїзд із країни, а його відставку та проведення дострокових виборів почала обговорювати керівна партія. 16 грудня Конституційний суд розпочав слухання у справі імпічменту, однак президент не з’явився на допити 3 та 25 січня, забарикадувавшись у резиденції.

15 січня його заарештували, але вже 24 січня суд Сеула відхилив запит прокуратури на продовження терміну утримання під вартою. Юн заявив, що буде боротися за своє політичне майбутнє.

Юлія Педюк - pravdatutnews.com