Фото: з відкритих джерел

Серед ключових претензій – дві третини вироків, ухвалених на підставі угод про визнання винуватості, кадровий дефіцит, ризики в роботі автоматизованої системи розподілу справ, а також необхідність проведення комплексного незалежного аудиту суду. Про це йдеться у підсумковому звіті ТСК з питань розслідування можливих фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади.

«Серед основних зауважень – дефіцит суддівських кадрів, сумнівна практика надання державної охорони суддям та членам їхніх сімей, ризики в роботі системи автоматизованого розподілу справ, низька результативність розгляду кримінальних проваджень, значна кількість справ, закритих через сплив строків, а також домінування угод про визнання винуватості», – зазначено у звіті.

Понад 66% вироків – за угодами

Одним із головних висновків комісії стала структура вироків, ухвалених ВАКС у 2025 році.

За даними ТСК, більшість кримінальних проваджень завершувалися не після повноцінного судового розгляду, а шляхом затвердження угод між сторонами:

«Особливу увагу привертає той факт, що у 2025 році ВАКС як судом першої інстанції із 109 вироків (тільки 3 виправдувальні) – 72 ухвалено на підставі угод про визнання винуватості, що становить понад 66 % усіх вироків суду»

У комісії вважають, що така практика істотно скорочує кількість справ, у яких суд досліджує докази у повному змагальному процесі.

Парламентська комісія пропонує незалежний аудит суду

За результатами аналізу роботи ВАКС депутати рекомендували провести комплексну перевірку діяльності суду.

«За результатами роботи Комісія вважає за необхідне проведення комплексного незалежного аудиту ВАКС, посилити парламентський контроль і забезпечити більшу прозорість та підзвітність антикорупційного суду», – зазначено у документі.

На думку депутатів, суд не можна розглядати як складову єдиної «антикорупційної системи» разом із НАБУ та САП, оскільки саме ВАКС здійснює незалежний судовий контроль за діяльністю цих органів.

«Особливе занепокоєння Комісії викликає тенденція фактичного включення Вищого антикорупційного суду до так званої “антикорупційної системи”. Вищий антикорупційний суд є судом, а не правоохоронним органом чи органом прокуратури. Його завдання полягає у здійсненні незалежного та безстороннього правосуддя. Суд не може бути частиною єдиної корпоративної або інституційної спільноти разом з органами, законність дій яких він зобов’язаний перевіряти», – наголошується у звіті.

Спільні відрядження керівників закордон

У звіті комісія окремо висловилася щодо практики спільних міжнародних заходів за участю керівництва НАБУ, САП та ВАКС.

На думку ТСК, регулярна участь представників цих інституцій у спільних конференціях та закордонних відрядженнях може створювати ризики формування неформальних зв’язків між органами, які за законом мають здійснювати взаємний контроль.

«Подібна практика породжує обґрунтовані сумніви щодо об’єктивності процесуального контролю, неупередженості судового розгляду та фактичного дотримання принципу розподілу повноважень», – йдеться у документі.

Юрій Никорак, pravdatutnews.com