Угорське видання Telex з'ясувало нові деталі щодо ролі угорських спецслужб у затриманні в березні 2026 року інкасаторів українського Ощадбанку.

За даними журналістів, приводом для дій угорських правоохоронців стала доповідь Офісу захисту конституції. Водночас джерела видання стверджують, що інформація для цього звіту надійшла від Інформаційного відомства Угорщини — структури зовнішньої розвідки.

Обидві служби за уряду Віктора Орбана перебували під кураторством його соратника Антала Рогана. Офіс захисту конституції відповідає переважно за внутрішню безпеку та протидію тероризму, тоді як Інформаційне відомство займається зовнішньою розвідкою.

За однією з версій, угорські спецслужби зацікавилися не стільки перевезенням готівки через територію країни, скільки присутністю в конвої Геннадія Кузнєцова — колишнього високопосадовця СБУ. Після того як розвідка звернула увагу на його неодноразові поїздки до Угорщини, за ним нібито посилили спостереження.

Угорські спецслужби могли запідозрити, що Кузнєцов отримав завдання з перевезення готівки не випадково. За даними Telex, його вважали наближеним до Андрія Єрмака, а також звернули увагу на судове рішення щодо Кузнєцова в Україні у 2011 році.

Додаткові підозри нібито виникли через регулярне переміщення готівки не лише в Україну, а й у зворотному напрямку — з України до Європи. Українська сторона частково пояснювала це необхідністю перевозити пошкоджені банкноти.

Також угорські посадовці звернули увагу на те, що українські інкасатори за кордоном пересуваються без зброї, але лише кілька разів зверталися до угорської поліції для супроводу. Зрештою саме особа Кузнєцова стала одним із ключових факторів, через які угорська сторона почала підозрювати можливі порушення.

В угорському уряді вирішили, що інформації, зібраної Інформаційним відомством, достатньо для проведення відповідних дій.

За словами джерел Telex, існує кілька версій, чому інформацію, яка стала підставою для операції, передало саме контррозвідувальне відомство, а не зовнішня розвідка.

Одна з них полягає в тому, що угорська сторона не хотіла публічно привертати увагу до участі Інформаційного відомства у справі. Водночас інші джерела припускають, що зовнішня розвідка сама не хотіла брати на себе відповідальність за операцію, оскільки вважала доказову базу щодо можливого відмивання коштів недостатньо переконливою.

За іншою версією, в Інформаційному відомстві після проведення рейду були незадоволені діями колег. Причина — операція могла зірвати власні плани спецслужби щодо подальшого спостереження за Геннадієм Кузнєцовим.

Каріна Савка - pravdatutnews.com