Простягається від вулиці Личаківської до перехрестя вулиць Зеленої та Луганської. Вулиця розташована у місцевостях Ялівець, Майорівка, Пасіки.

Назву отримала від пасік, закладених тут львівськими передміщанами у XVI столітті. Місцевість звалась «Пасіками» ще до появи вулиці.

Офіційну назву «Пасічна дорога» вулиця отримала у 1871 році. Тоді вона простягалась до місця, де нині перехрестя із вулицею Медової Печери. За часів німецької окупації, у січні 1943 року перейменовано на «Острінґ» із долученням другої ділянки, що прямує до нинішньої вулиці Зеленої.

У липні 1944 року обидві ділянки знову отримали різні назви «Пйонтаків» і «Пасічна» відповідно. 1946 року об'єднано в одну вулицю. Ще у 1950-х роках вона була у 4-5 разів вужча і вимощена ламаним каменем. 1964 року стала «проспектом Ленінського Комсомолу». Назву вулиця «Пасічна» повернено 1990 року. У 1940 році ділянка трамвайної колії до станції Личаків була демонтована і розворотне кільце влаштовано на перехресті з сучасною вулицею Пасічною. У 1969 році розворотне кільце було облаштоване у Личаківському парку.

На вулиці Пасічній розташоване розворотне кільце та кінцева зупинка трамвайного маршруту № 2. На розі вулиць Личаківської та Пасічної розташовано пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення — Личаківський парк.

У найнижчій точці вулиці, приблизно напроти 90-х номерів ще у 1950-х роках існувала капличка, зовнішній вигляд і інтер'єр якої зафіксував фотограф Юліан Дорош.

Під номером 8 – монастир у Львові. Трошки вище вулиці розташовано військовий меморіал Пагорб Слави, де поховано вояків російської армії, що загинули у битвах першої світової війни 1914—1915 років або померли від ран у львівських шпиталях архітектори Андрій Натальченко, Генріх Швецький-Вінецький, Іван Персіков. Скульптори Михайло Лисенко і Василь Форостецький. 1960 року тут перепоховано радянського розвідника-диверсанта Миколу Кузнєцова. Надгробок виконано за проєктом архітектора Михайла Федика і скульптора Валентина Подольського.

1952 року на місці поховань солдатів російської армії часів першої світової війни споруджено меморіальний комплекс «Пагорб Слави», а також декілька тисяч радянських вояків, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944.

Поруч із меморіалом у переобладнаному будинку школи відкрито музей «Пагорб Слави». Відкриття приурочене до 40-ліття приєднання Західної України до Радянського Союзу. Під № 36 — колишня вілла Штельцерів. Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення. Віллу споруджено у  1924 році у «дворковому» стилі для родини Штельцерів. Архітектор Т. Шнайдер.

Близько 1957 року відбулася перша хвиля забудови вулиці малоповерховими житловими будинками за проєктами Генріха Швецького-Вінецького і Людмили Нівіної. Масове будівництво багатоповерхового житла почалось у 1962—1963 роках.

З міжвоєнного періоду походить також цегляна водонапірна вежа, збудована 1933 року за проектом Вітольда Мінкевича. Задумана архітектором також як точка огляду місцевості туристами — має зручні сходи та оглядовий майданчик.

1970 року було розроблено проєкт детального планування центральної частини Львова, котрий виходив з прогнозу про зростання населення Львова станом на 2010 рік до 1 млн мешканців. Проєкт передбачав втілення ідеї «Поліцентричної системи центру міста» (автор концепції Ярослав Новаківський). Згідно з концепцією на перехресті нинішньої Пасічної із вулицею Личаківською планувався додатковий «підцентр» з серією громадських споруд. Ідею не реалізовано.

Зате у верхній частині вулиці Пасічної активно реалізовують нові проекти, що дають новий подих та частку сучасності цій вулиці,  вписують в історію прізвища нових архітекторів. Житловий комплекс HYGGE LUX по вул. Пасічній 166 - простір в скандинавському стилі для людей нового формату мислення.

Під № 87 розташована будівля техніко-економічного фахового коледжу НУ «Львівська політехніка». За цією ж адресою розташований басейн «Водан».

В роки незалежності споруджено церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ .

Навпроти будинку № 169 на вул. Пасічній збудують нову церкву з каплицею і дзвіницею. Загалом церква вміщатиме 150 парафіян.