У новому випуску програми "Live Lviv" ведучий Олег Корейба поспілкувався з економістом Віктором Борщевським, який відповів на головні економічні питання, які хвилюють українців.

Чи зростуть ціни разом з мінімальною зарплатою?

Якщо ми підіймаємо мінімальну зарплату, то ми повинні розуміти, що люди, які отримують мінімальну зарплату є покупцями певних цільових груп товарів. Якщо ми підіймаємо рівень доходів, а відповідно і рівень попиту в цьому сегменті, то одразу люди підуть купувати ті товари, які вони переважно купують, маючи низький дохід. Те, що ми називаємо споживчий кошик чи мінімальна цінова група, вони одразу поповзуть вгору, бо підвищуватиметься попит на ці товари, тобто ціни на крупи, цукор та олію відповідно зростуть.

Чи є сенс підвищувати мінімальну зарплату?

З економічного боку сенсу дуже мало, а з політичного це є популістичний захід, який дасть можливість більше сподобатися виборцям, підвищуючи мінімальну зарплату. Ми повинні розуміти, що слідом за мінімальною, починає потихеньку рости й середня зарплата. Нинішня влада має дуже добрий урок попередніх років президенства, з 2014-2019. Якщо ми бачимо, що в прибиральниці чи санітарки зростає зарплата, то фактично лікар чи вчитель також захочуть, щоб вона в них зростала. Цей ланцюг обернеться зростанням цін і з’їдає повністю логіку підвищення мінімалки, що призводить до інфляції.

Як вираховують середній розмір зарплати?

Якби вираховували мінімальну зарплату по якихось об’єктивних критеріях, то ніхто б її не підіймав. Ми повинні розуміти, що з одного боку, рівень споживчих цін є настільки високий в офіційному секторі економіки тих мінімальних зарплат, які були, що їх явно не вистачало, щоб прожити. Тому виходили з того, що потрібно підняти цю офіційну мінімальну зарплату, прив’язуючи споживчий кошик або мінімальний здоровий глузд. Але, на жаль, відразу втікає велика кількість грошей в тіньовий сектор, адже підняття мінімальної зарплати це фактично підняття нарахування в мінімальну зарплату.

Попри всі каральні заходи, посилення контролю виплат офіційної зарплати, ми маємо офіційні показники того, що різко зростають показники зарплати в конвертах. Підвищення, яке має в першу чергу на меті популізм, воно з економічного боку тягне дві негативні речі: перше — це інфляція і відсутність можливості зростання реальних доходів, друге — це перехід частини економіки в тінь більшою частиною.

В даному разі якщо ми хочемо збільшувати мінімальну зарплату, то треба прив’язати це зростання зарплати до зростання продуктивності праці чи зростання виробництва. Якщо ми не маємо збільшення обсягів виробництва чи не маємо збільшення продуктивності праці, тоді немає сенсу підіймати мінімальну зарплату. Якщо ми маємо невеличке зростання, то ми можемо в тій пропорції підіймати її. Як на мене, більш доречно було б відмовитися від цих популістських заходів і просто лібералізувати економіку, зменшити рівень видаткового навантаження, рівень контрольних та дисциплінарних процедур, запустити конкурентні речі, тоді буде більший ефект.

На що йдуть наші податки?

Бюджетні видатки, основні статті — це освіта, медицина, оборона, Міністерство внутрішніх справ, соціальні виплати, тобто субсидії, різні допомоги, зараз декларуються ще численні нові допомоги. Крім того, треба розуміти, що частина податків перерозподіляються через державні структури, тобто саме обслуговування цього розподілу — це чисто по-білому зарплатами і плюс українська специфіка, що вони витрачаються ще на корупційні схеми, бо якщо хтось розподіляє, то він може розподілити так або сяк і ми ще й отримаємо «корупційний податок».

В кожній цивілізованій країні, яка хоче запустити двигуни економіки, вона різко зменшує частку бюджетного розподілу. Бюджетний розподіл, чим він є більший, тим інертно економіка працює, тобто чиновник, навіть якщо він кришталево чистий, він не може чітко і правильно розподілити ті кошти. Тобто економіка Європейського Союзу вже працює стабільно, не має ніяких катаклізмів, якщо не брати коронавірус до того періоду, тоді частка бюджету може бути відносно висока, бо там великих проблем з тим, щоб забезпечити стрімку динаміку зростання немає. Але коли економіка корупційна та не може розвиватися, тоді треба стрімко знижувати податкове навантаження бюджету в економіці з тим, щоб приватний бізнес дав динаміку.

Чи отримуватимусь пенсії майбутні покоління?

Я знаю дійсно молодих людей, своїх колег, яким за 30 і вони кажуть, що ми в цій країні пенсії не отримаємо і тому я говорю своїм дітям, що вони будуть змушені мене утримувати, адже я не впевнений, що зможу отримувати нормальну пенсію, за яку зможу нормально жити.

За моє життя вже два рази бували обвали гривні, це значить, що в психології кожного покоління є ось ця травма, ви вже зафіксували для себе, що може бути обвал. Якщо через 20 років знову станеться така ситуація, то ваші вже діти зафіксують, що може бути обвал і тоді це лишається на підсвідомому рівні й тоді ми розуміємо, що треба порівнювати не з тими грошима, які можуть обвалитися, а з чимось більш стабільним. На моїй практиці, наприклад, не було обвалу долара, відповідно я починаю так чи інакше прикидати це до долара, хоча це можна рахувати в золоті, нерухомості, автомобілях, але ясно, що в доларах простіше, бо це дуже проста аналогія.

Як правильно відкладати гроші?

Якщо ви маєте заощадження, щоб придбати нерухомість — купуйте її. Це заощадливий варіант. Нерухомість завжди буде стабільніша, ніж грошова одиниця, адже вона не піддається інфляції. Зрозуміло, що ціни на нерухомість можуть і знижуватися, і зростати, але ймовірність того, що вона знизиться нижча, ніж ймовірність обвалу валюти. Але з нерухомістю теж не все так просто, бо є різна нерухомість, в різних містах. Умовно кажучи, нерухомість в Донецьку, в яку б десять років тому хтось вклав гроші, то ті гроші згоріли б. Якщо починається якийсь військовий конфлікт на Сході, то нерухомість в прифронтовій зоні різко впаде в ціні, тому треба розуміти, що нерухомість теж не є панацеєю, але ймовірність того, що вона буде падати, є значно нижчою, ніж грошова одиниця.

Класика теорії заощаджень — валюта, криптовалюта, різні акції, адже український ринок вже став доступний для фондових операцій, тобто можна купувати акції закордонних компаній, адже в акції українських компаній ризиковано вкладати. Тому молодь зараз активно вкладає в акції закордонних компаній і цей ринок також є цікавий, хоча в кожному пункті є свої ризики. Але якщо ви маєте, так скажімо, портфель своїх вкладів, то якщо щось одне обвалиться, то інше точно залишиться.

За яким принципом працює криптовалюта?

Кожна валюта працює за принципом довіри. Тобто, якщо є довіра, тоді є і попит на її й відповідно вона буде стабільною. Також ця довіра прив’язана і до довіри економіки тієї чи іншої держави, де є ця валюта. Криптовалюта не є забезпечена якоюсь національною економічною системою, тому це тримається на довірі. Біткоїни — дуже логічна система і тому є довіра. На мою суб’єктивну думку, криптовалюта користується таким високим попитом, тому що є певна недовіра до тих національних держав і до їх валютних систем, адже зараз період коронавірусу і тому є недовіра до урядів. Криптовалюта не є під контролем жодної держави і держава не може якось маніпулювати самими процесами, які відбуваються в обміні криптовалюти. Також там значно нижчий контроль, хоча держави намагаються запустити так чи інакше контроль за цим, але це є складніше, ніж забезпечити контроль над звичайними валютами.

4000 доларів вчителям — реально?

Останніми роками в нас доволі прозора бюджетна політика. З коментарями експертів ми чітко можемо бачити, який в нас бюджет і куди він витрачається. Умовно якщо в нас є трильйон доходів бюджету і ми маємо по 200 мільярдів на оборону, і по 100 на медицину, освіту і так далі, то якщо ми збільшуємо бюджет освіти, умовно з 200 до 500, значить ми повинні звідкись решту забрати, або в лікарів, або з соціальних виплат, або в оборони, тобто це дуже просто. Це так само як сімейний бюджет. Якщо ми не обґрунтовано піднімемо ціни, то це лише дасть зворотний ефект.

В 90-ті роки ми це все проходили, тому нехай молодь почитає як це тоді було. Якщо інфляційна спіраль запуститься, то вона буде рости шаленими темпами й уряд взагалі на це вплинути не зможе. В Радянському Союзі це закінчилось тим, що зарплату видавали гайками, шурупами, туалетним папером і у Венесуелі маємо таку саму ж ситуацію, ця ситуація маразматична і ми можемо до неї дійти, якщо так далі піде.

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com