У новому випуску програми "Live Lviv" ведучий Олег Корейба поспілкувався з екологинею та виконавчою директоркою "Zero Waste Lviv", яка детально розповіла про сортування сміття та яку користь екології може принести звичайний мешканець міста.

Що вдалося втілити за 5 років діяльності програми Zero Waste у Львові?

Ми починали на етапі сміттєвої кризи 5 років тому, це був найбільш гучний період, коли не вивозилися відходи з міста Львова. В нас створилася дорадча волонтерська ініціатива разом із Львівською міською радою, розуміючи те, що потрібно, звичайно, в довгостроковій перспективі й різні інфраструктурі рішення, такі як завод, добре оснащений, полігон побутових відходів. Ми хотіли зрозуміти під яку концепцію та модель потрібно будувати в місті інфраструктуру і що можна зробити вже тут і тепер в тих обставинах, в яких опинився Львів.

Ми познайомилися з програмою "Zero Waste Europe", Zero Waste міста, таких на сьогодні програм є понад 400 у Європі. Нам приємно, що Львів став першим містом поза Європейським Союзом, який приєднався до цієї програми. Багато чого вдалося досягнути, саме тому, що 5 років тому в першій стратегії на 2017-2019 роки вдалося закласти багато візійних речей, які вдалося реалізувати Львову, як на сьогодні не мають аналогів в Україні.

Зараз вже з’явилися громадські ініціативні організації в різних містах. Також до цієї програми доєднався Люботин в Харківській області, сподіваємося, що цього року ще декілька міст та громад доєднаються до нас.

Загалом концепція програми полягає в тому, щоб перейти від поводження з відходами до регулювання ресурсами, тобто ми в місті розглядаємо, де і як утворюються відходи й напрацьовуємо програми запобігання утворенню відходів, переходу на використання багаторазових різних засобів замість одноразових і так далі.

«Нуль відходів» на якому етапі Львів зараз?

Наші колеги з Європи кажуть, що нуль відходів – це є більше шлях, ніж кінцева мета, тому що коли ти впроваджуєш якісь кроки, ти бачиш надалі її перспективу. Фактично Львову за ці роки вдалося скоротити кількість відходів, які не йдуть на заховання на 10 %. Це сталося шляхом збору органічних відходів і компостування, адже збудована перша в Україні міська станція компостування відходів.

Ви проводили аналіз відходів, що він нам дає?

Громади навіть не знають який в них склад побутових відходів, до того, якщо інколи замовляють такий аналіз морфологічного складу відходів, його роблять дуже укрупненим, загальним, по місту для того, щоб прогнозувати потужності майбутніх заводів тощо. Ми робимо дуже скрупульозний аналіз відходів, більше того ми його робимо в окремих локаціях. За час існування організації ми проводили морфологічний аналіз відходів в кафе, ресторанах, пабах, фестивалях, ОСББ, парках, вуличних смітниках, тому фактично всюди є різниця в складі. На основі цих морфологічних аналізів ми розробляємо пілотні проєкти, беремо на себе ризики подивитися, що може працювати, що ні, що можна удосконалити. І тоді вже передаємо рекомендації рішення місту на поширення.

Цього року ми робили аналіз морфології відходів в парках. В парку Івана Франка ми подивилися скільки там чого утворюється, найбільше по об'єму там є пластикових пляшок та одноразових горняток для кави та ін. Якщо говорити про програму запобігання утворенню відходів, то, наприклад система заставних горняток для кави з собою, яка покриває найближчі кав’ярні, а також заохочення відвідувачів парку брати свої горнятка із собою, вона допоможе зменшити кількість цих відходів в смітниках. Їх проблема полягає в тому, що з одного боку вони не переробляються, з іншого боку їх складно відібрати, адже вони мають бути чистими й так далі, тому логістично це недоцільно і тому це марнування ресурсів.

Ми порахували, що орієнтовно в день в парку утворюється 5-7 кілограм недопалків. Парк, з одного боку громадське місце, з іншого боку люди ходять туди курити, там немає попільничок та контейнерів для цих відходів, тому питання постає в тому, щоб в парках не дозволяли курити, а з іншого якщо немає можливості контролювати, потрібно дивитися, щоб усе потрапляло до смітника, а не поза нього. В парку навіть є підгузки в смітниках, це означає, що є багато батьків, які гуляють з маленькими дітьми, тому в парку точно потрібне невеличке приміщення для зручності батьків з пеленальними столиками тощо.

Чи охоче доєднується бізнес до програми «Нуль відходів»?

Третина органіки, яка надходить на станцію компостування є з бізнесу. В основному, це є торгові мережі, ринки та ін. Можливість цієї корисної переробки в межах міста є дуже важливою, попереду в нас є шлях як налагодити постійний збір органіки з маленьких закладів харчування, які не мають своїх контейнерних майданчиків. Є великі комплекси, які мають свої контейнери, а є, наприклад на площі

Ринок багато маленьких закладів для яких ще потрібно тільки вибудовувати цю логістичну систему. Наша компостувальна станція обійшлася місту в 38 мільйонів гривень, яка розрахована на 30 тисяч тонн органічних відходів в рік. Такі станції компостування, це є, по-перше, найдешевша технологія, природо-орієнтована технологія, аби частину своїх відходів направити на цю переробку і вже тоді, те, що залишається через сортувальні лінії, стабілізувати ці рештки, таким чином зменшити кількість того, що йде на поховання.

Чи змінився світогляд людей в бік екоініціатив?

5 років тому, коли ми почали з’ясовувати яке сміття утворюється у Львові, ми протягом 3 місяців кожного дня зустрічалися з представниками різних бізнесів, різних інституцій для того, щоб зрозуміти, яка роль відходів в їхніх процесах. Одного разу в нас була зустріч з власниками невеличких кав'ярень, які продають каву з собою. І вони говорили, що якщо насичений день, то одна кав'ярня може продавати до 500 горняток кави з собою.

У 2020 році ми надали запит в Галицьку районну адміністрацію, скільки коштів заплатили компаніям-перевізникам за вивіз відходів, які були зібрані з вулиць міста і тільки в Галицькому районі за один рік це є майже 1 мільйон гривень, і левова частка цих відходів займають горнятка. Тому з того часу ми запустили програму заохочення людей, аби кав'ярні надавали знижку чи бонуси, якщо клієнти приходять зі своїми горнятками, а з іншого боку у квітні 2021 року ми нарешті запустили стартап "Zerocap" і вже в 17 кав'ярнях ви можете за допомогою телеграм-боту прийти, взяти заставне горнятко, залишити за нього грошову заставу, піти попити кави й залишити це горнятко в іншій кав'ярні, яка працює в цій системі й отримати назад свої кошти.

Для чого людям сортувати сміття?

Ми працюємо з такими ОСББ, які налагодили в себе роздільний збір вторсировини, вони її самостійно несуть в пункти прийняття чи відносять в зелену коробку, де здають безплатно, але вони таким чином зменшують кількість змішаних відходів, які забирає компанія – перевізник, за які вони мають платити. Вони активно заохочують їх збирати вторсировину окремо, зменшуючи загальні платіжки за вивезення відходів.

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com