На ринках різко зростають ціни на пальне, енергоносії та інші важливі ресурси. З одного боку, у цьому немає “сенсації”, адже зміна вартості того або іншого товару – нормальна ситуація для будь-якої сфери.

З іншого – процеси, що відбуваються за лаштунками, можуть призвести до того, що на нас чекатиме криза, яка спричинить дефіцит продуктів та значне зростання цін на звичні товари та послуги.

Факти ICTV розповідають про передвісників економічної катастрофи та якими будуть її наслідки.

Зелений Китай

Початися нова криза може ще до того, як світ оговтається від проблем, що спричинила пандемія Covid-19. І не останню роль тут зіграють Китай, який має одну з найбільших економік світу, та енергетична криза в Європі.

Ще у липні в КНР почалися віялові відключення електроенергії, які тривають до сьогодні. Звичайно, це далося взнаки не лише у житті громадян, але й на діяльності компаній та заводів. Наприклад, тих, які постачають компоненти Apple та Tesla.

Експерти погоджуються, що до такої ситуації підштовхнули спроби зменшити викиди вуглекислого газу та дефіцит вугілля в країні.

Особливо гостро питання переходу на відновлювальні джерела енергії могли порушити через підготовку до зимової Олімпіади, яка розпочнеться у лютому 2022 року. Для КНР це – чудова можливість продемонструвати плоди своїх зусиль у цьому напрямку.

Звісно, сама лише поступова відмова Китаю від вугілля навряд чи спричинила б такий ажіотаж на ринку. До цього додалися ще кілька факторів. Один із них – проблеми на шахтах із видобутку вугілля. Наприклад, в американському штаті Іллінойс кілька великих шахт затопило.

Водночас КНР намагається перейти на газ, що призводить до нової конкуренції за нього. Якщо точніше, то до конкуренції з однією з найбільших економік світу.

Передумови кризи

Окрім КНР, до кризи на ринку енергоресурсів причетна й Росія, яка нещодавно завершила будівництво газопроводу Північний потік-2, прокладеного в обхід України.

І сьогодні вона залишається одним із основних постачальників газу до Європи. Але на тлі проблем на ринку РФ не поспішає нарощувати постачання ресурсу, попри сподівання прихильників російського проекту отримати можливість швидше та дешевше наповнювати сховища газом.

Президент України Володимир Зеленський навіть висловив думку щодо того, що криза на енергоринку має штучний характер.

 Ми є свідками штучної кризи, мета якої очевидна: примусити Європу відмовитися від своїх цінностей, – сказав глава держави у розмові з агентством AFP.

Фінансовий аналітик Олексій Лупоносов у коментарі Фактам ICTV також наголосив на штучності кризи на ринку енергоресурсів.

На його думку, вона пов’язана в основному з ситуацією, що склалася на біржі.

Почалося все з біржових гравців, які почали грати на підвищення (вартості. – Ред.) газу. Ми побачили, що ця кулька луснула, бо (ціна. – Ред.) дійшла до $2 тис. Оскільки це все відбувалося напередодні опалювального сезону, у Європі осінь та зима приходять дуже рано… то маємо таку “комічну” ситуацію на біржі. Якщо йдеться про короткострокові контракти на газ, то там люди справді на межі банкрутства. Якщо говорити про довгострокові контракти – там майже нічого не відбувається, – зауважує Лупоносов.

За словами аналітика, Росія може використати кризу, аби якнайшвидше запустити Північний потік-2. Водночас старший радник Держдепу США Амос Хохштейн запевнив, що газопровід не запустять раніше весни 2022 року.

До чого ж призводить ця ситуація? Якщо коротко – до зупинки виробництва і поступової нестачі товарів. Так, вже є проблеми із виробництвом мікросхем з регулювання потужності. Їх використовують, наприклад, в ігрових консолях PlayStation 5, дефіцит яких спостерігається з моменту їхнього надходження на ринок.

Звичайно ж, нестача мікросхем впливає не лише на виробництво ігрових консолей. Цього року її вплив відчув на собі й ринок авто. Наприклад, такі компанії як Toyota, Volvo та Ford були вимушені сповільнити виробництво деяких моделей авто, або навіть на певний час прибрати їх з ринку.

Постраждати може і ринок смартфонів, який досі тримав планку завдяки таким компаніям, як Apple та Samsung, які заздалегідь закупили важливі компоненти. Але нині нестача напівпровідників може сприяти тому, що далеко не всі моделі смартфонів будуть доступні покупцям.

І лише ними це не обмежиться. Деякі економісти вважають, що нинішня ситуація призведе до того, що світ почне відходити від “штучної дешевизни” товарів.

Вартість всього, від вуглецю до фашизму, від екологічного колапсу до соціального розколу, ніколи не брали до уваги, з початку індустріальної ери. Але зараз ця епоха наближається до раптового, кульмінаційного, вибухового завершення, – пише економіст Умар Хак.

Фактично може розпочатися нова криза – ще до того як світова економіка відновиться від шоку, який спричинила пандемія коронавірусу.

Економіст Олексій Кущ переконаний, що нині така загроза є цілком реальною. Наразі ми спостерігаємо так звану інфляцію витрат, коли зростання ціни на товар зумовлене зростанням вартості його виробництва.

Інфляція витрат почалася з інфляції енергетичних продуктів. Зважаючи на те, що це пов’язано із зеленим переходом, то це надовго. Тобто ми входимо в цикл високих цін на відновлювані енергоресурси. Ціни на нафту, газ, вугілля, електроенергію будуть у підвищувальному тренді, – прогнозує Кущ.

Економіст констатує, що в Україні вже є досить значний розрив між купівельною спроможністю населення та реальною вартістю товару, яка принесе прибуток компанії. У разі настання нової економічної кризи ця ситуація може сприяти сильній рецесії, і не лише в Україні.

Про конкретні терміни її початку поки говорити не беруться, але аналітики Fastmarkets не виключають, що проблеми можуть розпочатися уже у 2022 році.

Велика інфляція

Нині є кілька припущень щодо наслідків ситуації, що склалася на ринку енергоресурсів. Один із них – це інфляція, спричинена відновленням економічної активності.

Проте сьогодні велика інфляція – найкращий варіант із того, що нам готує можлива криза. Експерти попереджають, що Україну та світ може спіткати стагфляція – ціни зростатимуть, а виробництво товарів буде мінімальним або взагалі зупиниться.

За словами Куща, попри значну небезпеку, це не той сценарій, на який нині сподіваються у світі.

Одна із основних загроз, яка постає перед світовою економікою – стагфляція. Є мейнстрімний погляд, якого дотримуються ключові центральні банки світу.

Він полягає у тому, що інфляційні шоки, які ми нині спостерігаємо – тимчасові, і пов’язані зі швидким відновленням світової економіки та виходом з пандемічної кризи… Тобто інфляція має тимчасовий характер, і у 2022 році цінова динаміка увійде до планового обрію, – роз’яснює економіст.

Лупоносов також погоджується, що нинішня криза не затягнеться та триватиме близько трьох місяців.

Сьогодні виникла така ситуація, що навіть у випадку продовження цієї кризи вона триватиме не більше трьох місяців. Є всі варіанти за таку ціну завозити скраплений газ у європейські порти. У Польщі є газовий термінал, щоб приймати великі газовози, наприклад, зі США, де, до речі, є газ, і нема проблем привезти його сюди. Що за цієї ситуації навіть економічно вигідно, – пояснює фінансовий аналітик.

Водночас це не значитиме, що Україна не зіткнеться із низкою проблем у найближчому майбутньому.

Проблеми для населення

Для пересічних українців нова криза значитиме щонайменше значне подорожчання багатьох груп товарів. І першими, якщо криза все ж настане, дорожчатимуть товари, які найбільше залежать від тих самих енергоресурсів.

Ба більше, якщо нині ми говоримо про мікросхеми, то невдовзі справа може дійти і до продуктів харчування.

Енергетична та продовольча складові присутні майже у кожному товарі. Відповідно, це (подорожчання енергоресурсів. – Ред.) вестиме до подорожчання товарів…

Першими подорожчають товари та послуги, які так чи інакше зав’язані на енергоресурсах: будівельні матеріали, добрива, транспортні послуги, вантажні перевезення – відповідно, й виробництво продуктів харчування, скажімо, хліба. Цукровмісні сільськогосподарські культури, з яких можна робити біоетанол – зерно, рис, кукурудза, і олійні, з яких можна виробляти біодизель – соняшникова олія, соняшник, все це дуже сильно подорожчає, – прогнозує Кущ.

У найгіршому випадку деякі товари за такої кризи просто нереально буде знайти. Уявімо, що компанія, яка займається виробництвом смартфонів, має закупити певний матеріал для електродів. Проте коли вона виходить на ринок, то бачить, що ціни на нього або перевищують навіть найсміливіші очікування, або ж він з’являється у мінімальній кількості, яка не дозволяє забезпечити виробничі потреби.

У такій ситуації компанії залишається лише або припинити свою діяльність, або ж привести її до мінімального рівня виробництва.
Тобто товарів буде мало, а ціна на них буде набагато більшою за звичну. Готуватися до такого за допомогою масової закупівлі продуктів – не така вже й гарна ідея.

Кущ зауважує: так, можна увімкнути режим економії та спробувати запастись продуктами, які мають подорожчати першими, але це навряд чи допоможе без проблем пройти кризу.

Та навіть якщо світ омине іще одна економічна криза, Україні нестабільність на енергоринку разом із внутрішніми труднощами може принести кілька проблем наприкінці 2021-го – не початку 2022 року.

Якщо товари й продукти дорожчатимуть, це відбуватиметься не через те, що дорожчатимуть носії…

Перше, що призводитиме до подорожчання товарів та послуг – емісія гривні. Друга причина – неврахування калорійності (газу. – Ред.). Третя – те, що за роки війни з РФ ми не перейшли хоча б на мазут, – вважає Лупоносов.

У нинішній ситуації Україні потрібно готуватися не до нової світової кризи, яку ми точно не зможемо оминути власними зусиллями, а до вирішення нагальних проблем.

Інвестиції в Україну та модернізація економіки мають бути на порядку денному. Навіть попри те, що бюджет наступного року може стати рекордним за рахунок цін на сировину, яку ми експортуємо.

Лише якщо ситуація зовсім виходитиме з-під контролю на біржі, тоді варто буде задуматися про короткострокові плани. Втім, у нас ще є кілька місяців, щоб подивитися, як вона розвиватиметься.

Ярина Самарик - pravdatutnews.com