Все більше країн приймають водневі стратегії та тримають курс на перехід до кліматично нейтральної Європи до 2050 року. Україні це допоможе поповнити державну казну, впевнений голова "Української водневої ради" та радник міністра закордонних справ Олександр Рєпкін. Він розповів УНІАН про те, що водневі проєкти приваблять чимало європейських інвесторів — Данія вже заявила про плани виділити на розвиток цієї галузі в Україні $4,6 млн. Повідомляє УНІАН.

"Українська воднева рада" минулого року завезла та сертифікувала в Україні перші водневі автомобілі. На цей рік мета ще більш амбітна — побудувати водневу заправку. Також спільно з Інститутом відновлюваної енергетики було написано проєкт Водневої стратегії, підготувати яку дав завдання Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Чи з'явиться в нас вищезазначена заправка цього року, чому водень допоможе Україні дійти до енергонезалежності від Росії та які перспективи щодо іноземних інвестицій у цю галузь — в інтерв'ю УНІАН розповів Олександр Рєпкін.

У грудні презентували проєкт Водневої стратегії України. Україна була внесена до європейської Водневої стратегії влітку 2019-го. Це означає, що ми приєднуємося до водневої трансформації Європи. Для розуміння: від нас очікують будівництва 10 гВт потужностей електролізу. Це досить великі інвестиції в Україну, які мають звідкись взятися. Умовою отримання цих інвестицій було ухвалення в Україні Водневої стратегії — національного документа, який би окреслив, що Україна підтримує цей "зелений" курс або рухається в цьому напрямку на підставі загальнонаціональної стратегії, яку приймає уряд.

Зміст документу полягає у тому, що у ньому прописаний повний алгоритм дій, які слід виконати, щоб стати європейським хабом водневих технологій, а також ключовим постачальником водню для Європи.

У разі прийняття цього документа на законодавчому рівні ніби верифікуємо європейську Водневу стратегію на території України. І говоримо про те, що готові розвивати внутрішній ринок. Далі ми кидаємо сили на експорт — 75% чистого "зеленого" водню буде доставлятися до Європи. Що нам дає експорт? Валютний виторг, нові робочі місця при формуванні інвестиційних проєктів, прямі інвестиції та нові консорціуми, створені з європейськими країнами.

Документ отримав міжнародну реєстрацію та направлений до Міністерства енергетики для розгляду в робочій групі. Станом на зараз членам робочої групи, відповідальним особам його не відправляли.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль ще навесні минулого року дав завдання підготувати Водневу стратегію України. Чи прискорить процес проєкт, співавтором якого ви є?

Насамперед треба зайнятися такими речами:

Перший пріоритет — "Центральноєвропейський водневий коридор", який з'єднує Україну, Словаччину, Чехію та Німеччину у транспортуванні нового енергоносія. Нам необхідно перевірити й технічно обґрунтувати можливість використання нашої ГТС, локалізувати проєкти з виробництва водню, приєднати їх до ГТС.

Другий крок слід зайнятися розвитком національних проєктів. У деякі навіть зараз вкладаються відважні інвестори, незважаючи на відсутність регуляторної бази та чітких правил гри. Один із них — "Нафтогаз", для якого питання водню одне із пріоритетних. Ці проєкти — наш "завтрашній день", про який треба думати і який допоможе Україні отримати валютний виторг, створити робочі місця, капіталізувати ідеї.

Третій пріоритет — побудова інфраструктури. Зараз багато скептиків кажуть, мовляв, навіщо будувати водневу заправку, якщо нею користуватимуться лише 20 машин — це неприбутково. Звичайно, спочатку неприбутково, тому що ми говоримо про галузь, яка лише формується. Але її можна зробити прибутковою, якщо розвивати, якщо держава надаватиме підтримку, даватиме вигідні кредити з відстрочками. У тій же Німеччині з держпідтримкою збудували вже 132 заправні станції, і одразу ж запустили конвеєр з виробництва водневих автомобілів.

Україна готова стати лідером у розвитку водневої енергетики, наскільки це реально, кажуть самі цифри. І важливо, щоб уряд країни в це повірив.

В Україні розробляються вже два проєкти по 100 мВт потужності електролізу з виробництва "зеленого" водню. За оцінками європейських інженерних компаній, які беруть участь в їхній реалізації, ці проєкти попереду більшості проєктів країн Східної Європи. Проведено роботи з оцінки потенціалу, і вже впевнено можна сказати, що Одеська область може мати до 3 гВт виробничої потужності з виробництва "зеленого" водню. За інвестиціями ці проєкти оцінюються більш ніж в 1 млрд євро.

Також експерт додає:

Перше, що дасть розвиток водневої енергетики, — енергонезалежність. Друге — енергетичну безпеку. Третє — прибуток, тому що в Україну дуже вигідно інвестувати. Експорт водню стане найсерйознішою причиною поповнення державної казни.

Якщо запустити процеси зараз, то через два роки можна говорити про перше постачання водню до інших країн. До 2030 року ми станемо повноцінним учасником ринку, розвиватимемося відповідно до світових тенденцій.

Правильне використання потенціалу та політична стабільність дозволить нам стати хабом у найближчі 10 років. Ми зможемо замінити Росію на ринку енергоносіїв у ЄС. Чи будуть вони раді цьому? Звичайно, ні. Думаю, всіма силами гальмуватимуть розвиток водневої енергетики в Україні.

Від держави на цьому етапі необхідно створення ринкових умов розвитку галузі. Потрібно зробити максимум, щоб захистити експортерів, які привозять сюди валютний виторг. Потрібно надати гарантії походження водню, переглянути вуглецевий податок та збільшити його. Загалом зробити все, щоб в український водень було просто й вигідно інвестувати.

Я як ніколи розумію важливість роботи нашої асоціації — "Української водневої ради". З погляду надання інформації та проведення просвітницької кампанії. Тому що дуже багато бізнесменів не знають зараз деталей про водень, оскільки борються із зовсім іншими труднощами. Те саме підвищення цін на електроенергію, наприклад. І у процесі цієї боротьби ти точно не дивишся в післязавтрашній день і на технології, які потребують розуміння та вивчення. Як довго ми звикали до відновлюваної енергетики?

Нам 10 років знадобилося. Я пам'ятаю той час, коли будував свою першу сонячну електростанцію. Директор обленерго зібрав усіх своїх заступників і показав на мене пальцем: "Подивіться, що він має намір зробити, чи ви вірите в це?". І що в нас у результаті вийшло? Зараз у гігаватах вимірюється все. Так само буде і з воднем. Після того як з'являться перші проєкти, я впевнений, що процес піде швидше.

У 2021-му ви завезли та сертифікували приблизно 20 перших водневих автомобілів. 

Компанії, що займаються розвитком цього проєкту, підписали контракт та вже зробили передоплату за обладнання, з якого в Україні скомпонують першу офіційну, безпечну, повноцінну заправну станцію для машин, із дотриманням усього технологічного процесу. За умови 70% передоплати постачання обладнання доведеться чекати до вересня. До того моменту ми вже підготуємо все, щоб за місяць змонтувати його і перетворити на ту саму заправку. Коштуватиме це разів у десять більше, ніж середньостатистичний водневий автомобіль.

Нагадаємо, що в Україні продовжують дорожчати столові буряки: у чому причина. Наразі українським господарствам вдається вести відвантаження столових буряків по 10-15 грн за кг ($0,35-0,53 за кг).

Злата Новосельська - pravdatutnews.com