Директор інституту, академік НАН України Андрій Сибірний розповідає: "Ми синтезуємо штучно, хімічно фрагменти генів, які кодують 2 поверхневих білки й тільки в константній послідовності. Важливо, що були не ті, які мутують. Бо якщо він мутує, то на одні віруси буде діяти та вакцина, на інші ні".

Також науковиця Любов Фаюра пояснює: "Власне, у зовнішній білковій оболонці коронавірусу є шип, де і присутній цей С-білок, за допомогою якого вірус проникає в клітину".

Напрацьовуватимуть вірусний білок на дріжджах. Це прискорить процес та зекономить кошти, каже науковець. А от тестуватимуть вакцину на трансгенних мишах. 

"Будуть закуплені антитіла і показано, що це власне є цей С-білок коронавірусу. І після цього, якщо все буде збігатися, то в певній невеликій кількості цього білка будуть використовуватися як вакцина", - каже Любов Фаюра.

За кошти гранту, які в сумі сягають кількох десятків мільйонів гривень, науковці планують закупити необхідне обладнання та заплатити працівникам. Та от залишається чимало перепон для проведення усіх етапів розробки вакцини. Зокрема ввезення трансгенних мишей, на яких й тестуватимуть вакцину, українське законодавство забороняє. Однак науковець впевнений у великій ймовірності успіху. 

"Виробництво власної вакцини заощаджує багато коштів, які йдуть на імпортну, а також дає робочі місця українцям, які будуть її продукувати на біотехнологічному підприємстві", - заявляє Андрій Сибірний.

При підозрі на Covid-19 призначають кілька типів антибіотиків, щоб запобігти розвитку супутніх бактерійних інфекцій, пояснюють науковці. Тож паралельно в інституті розроблятимуть антибіотик, грант на розробку якого виграв Костянтин Дмитрук. Препарат, зі слів науковця, буде мати широкий спектр дії.

Заступник директора інституту, доктор біологічних наук Костянтин Дмитрук зазначає: "Типові антибіотики виробляють при використанні інших бактерій. Ми ж вибрали інший підхід: створюємо дріжджові продуценти, використовуючи їх, як маленькі фабрики, які б продукували бактерійний антибіотик. Особливість того антибіотику полягає в тому, що він є похідним від вітаміну В2. Це дуже оригінальна розробка".

На науковому та дослідницькому рівнях – це неймовірний прорив, пояснює чоловік. Адже за роки незалежності країни більшість антибіотиків вітчизняного виробника є лише аналогами закордонної продукції. 

Розеофлавін – саме так називатиметься антибіотик нового покоління, над яким розпочинають працювати львівські науковці. Та це – лише початок, попереду іще тривала та кропітка робота. 

"Для того, аби антибіотик вийшов на ринок, мають пройти роки. Можливо, навіть 10. І це дуже коштовна процедура. При виведенні антибіотика на ринок мають бути залучені величезні фінансові ресурси. І тут долучається не тільки держава, але й фармацевтичні компанії", - додає Констянтин.

Третій грант належиться професору того ж інституту біології клітини Михайлові Гончару. Він разом зі своєю командою працюватиме над розробкою, яка визначає вміст того чи іншого елементу у речовині, яку тестують. 

Слідкуй за нами на Facebook, Telegram, Youtube і знай Правду.