Фізичну активність пов’язали з більш ніж у 60 разів повільнішим погіршенням когнітивних функцій при хворобі Паркінсона

Фото: depositphotos
Результати дослідження опублікували в журналі Neurology.
Хвороба Паркінсона — прогресивне нейродегенеративне захворювання, яке спричиняє не лише рухові порушення, зокрема тремор і сповільнення рухів, а й когнітивні зміни. Хоча фізичні вправи раніше пов’язували з покращенням рухових функцій у людей із цим захворюванням, їхній вплив на розумові здібності досліджували менше.
Науковці спостерігали за 294 пацієнтами з легкою або помірною хворобою Паркінсона. Середній вік учасників становив 66,4 року. Когнітивні функції оцінювали протягом п’яти років, а зміни рухових функцій — до семи років.
Учасники проходили обстеження щороку. Під час інтерв’ю дослідники також оцінювали, скільки часу люди щотижня приділяли помірній та інтенсивній фізичній активності, а також загальну тривалість їхніх фізичних навантажень протягом попередніх десяти років.
На початку дослідження учасники суттєво не відрізнялися за показниками когнітивних і рухових функцій. Однак з часом найбільше погіршення спостерігали серед найменш фізично активних людей.
У цій групі результати когнітивних тестів знижувалися в середньому на 0,478 бала на рік. Натомість серед найактивніших учасників показник становив лише 0,007 бала на рік — тобто темп зниження був більш ніж у 60 разів повільнішим.
Подібну закономірність виявили й щодо рухових симптомів: у найактивнішій групі вони погіршувалися приблизно в шість разів повільніше.
Коли науковці порівняли вплив інтенсивності та тривалості фізичних навантажень, з’ясувалося, що важливішим показником була загальна тривалість активності, а не інтенсивність вправ.
Крім того, фізична активність безпосередньо перед дослідженням і під час нього була пов’язана з кращими результатами незалежно від того, наскільки активними учасники були протягом попередніх десяти років.
Результати дослідження вказують на зв’язок між фізичною активністю та повільнішим погіршенням когнітивних і рухових функцій у людей із хворобою Паркінсона.
Водночас дослідження не доводить, що саме фізичні вправи спричиняють таке сповільнення. Можливо, люди, у яких хвороба прогресує повільніше, просто довше зберігають здатність бути фізично активними.
Тому для встановлення причинно-наслідкового зв’язку потрібні подальші дослідження.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com





