Фото: depositphotos

У соціальних мережах поширюють твердження, що заморожування та подальше розморожування бананів нібито подвоює кількість пребіотичної клітковини. Однак переконливих доказів цього немає.

Про це пише Verywell Health.

Банани природно містять пребіотичні компоненти, зокрема стійкий крохмаль. Він не повністю перетравлюється в тонкому кишківнику, а потрапляє до товстого, де його ферментують кишкові бактерії. У процесі утворюються коротколанцюгові жирні кислоти, які підтримують клітини кишківника та його захисний бар’єр і беруть участь у регуляції запальних процесів.

Імовірно, твердження про користь заморожування виникло через плутанину з процесом ретроградації крохмалю. Він може відбуватися під час охолодження приготовлених крохмалистих продуктів, наприклад рису чи картоплі, внаслідок чого частина крохмалю стає стійкішою до травлення. Водночас недостатньо даних, щоб стверджувати, що такий самий ефект виникає в сирих бананах після заморожування.

Заморожування може сповільнити дозрівання фруктів і допомогти зберегти частину стійкого крохмалю, який уже міститься в них. Проте цей спосіб не підтверджений як метод подвоєння кількості пребіотичної клітковини.

Для тих, хто хоче отримати більше стійкого крохмалю, важливішим може бути ступінь стиглості банана: трохи зелені плоди зазвичай містять його більше, ніж повністю стиглі.

Отже, заморожувати банани зручно для зберігання та приготування страв, однак розраховувати на подвоєння вмісту пребіотичної клітковини завдяки цьому не варто.