Свято Святого Миколая: як історія і політика СРСР вплинули на свято

Цей день, сповнений теплом, добротою і вірою в дива, особливо його очікують діти, мріючи про подарунки під подушкою. Але за цими затишними традиціями стоїть багатовікова історія, що охоплює легенди, культурні трансформації та навіть політичні маніпуляції.
Адже з приходом радянської епохи все змінилося. Величні традиції почали стиратися, а свята набули нового, ідеологічного змісту. Образ Святого Миколая зник із життя багатьох українців, поступившись місцем створеному владою Дідові Морозу.
Різниця між Святим Миколаєм від Санта-Клаусом та Дідом Морозом
Святий Миколай, Санта-Клаус і Дід Мороз — це різні персонажі, пов’язані зі святковими традиціями.
Санта-Клаус — це комерціалізований образ, який виник у західній культурі на основі Святого Миколая, але трансформувався у веселого старого в червоному костюмі, який приносить подарунки дітям на Різдво. Він сформувався у 1930-х роках завдяки рекламній кампанії «Кока-Коли». Цей вигляд став літературно-телевізійним символом Різдва.
Дід Мороз — це образ, що виник у радянські часи на початку ХХ століття, коли релігійні вірування активно витіснялися, а Різдво замінили святкуванням Нового року. У цій світській традиції Дід Мороз виконував роль дарувальника подарунків, подібно до святого Миколая, але його зовнішній вигляд нагадував Санта-Клауса. Цей персонаж став символом новорічних свят, позбавлених релігійного змісту.
Святий Миколай - це реальна історична постать, із глибоким духовним змістом, і його шанують переважно в Україні та інших християнських країнах.
Історія Святого Миколая
Святий Миколай був реальною людиною, якого церква за праведні вчинки зарахувала до лику святих. Миколай Чудотворець народився у Візантії, через 270 років після народження Ісуса Христа. Його батьки були заможними аристократами. Коли хлопчик ще був маленьким, сім’я переїхала з Патар у Мири Лікійські (наразі це територія Туреччини).
Перше диво Миколая відбулося, коли він ще був юнаком. За легендою, колись один бідняк опинився у скрутному становищі — він не мав змоги зібрати придане для своїх трьох дочок. У ті часи це означало, що дівчата не зможуть вийти заміж, і, щоб уникнути голоду, батько вирішив віддати їх до дому розпусти. Дізнавшись про цю трагічну ситуацію, молодий Миколай, який ще не був єпископом, вирішив використати спадок, що залишився йому від батьків, аби допомогти родині.
Миколай таємно приходив до дому бідняка і кожного разу крізь вікно кидав до кімнати, де жили сестри, шмат золота — достатньо, щоб забезпечити придане для кожної з дівчат.
Існують дві версії того, як саме відбувалися ці події. Згідно з однією, Миколай приносив золото три ночі поспіль, тоді як за іншою — він робив це щороку, напередодні того, як одна з дівчат досягала повноліття.
Розповідають і два різні фінали цієї історії. У першому, на третю ніч батько дочок підстеріг свого благодійника і дізнався, що це був Миколай. У відповідь на подяку святий попросив віддати славу Богу, адже допомога приходить від Нього. У другій версії Миколай, щоб уникнути викриття, на третій раз кидає золото не через вікно, а через димар.
Ця легенда пояснює часті зображення святого Миколая з трьома золотими кулями або яблуками. Саме завдяки цьому переказу виникла традиція робити анонімні подарунки, особливо дітям і нужденним, напередодні дня святого Миколая, 6 грудня.
Ілюстрація Каріни Чепели до казки "Майстерня янголів" Лесі Кічури
Миколай не мав бажання створювати власну родину. Він багато часу проводив, читаючи Святе Письмо, перебуваючи в храмі та молячись, навіть вночі. Його мова була надзвичайно гарною, а зміст його слів вражав своєю мудрістю та простотою.
У той час Мири Лікійські потребували нового архієпископа. За легендою, священнику одного з храмів наснилося, що архієпископом стане молодий юнак, який першим увійде до храму зранку, і це буде Миколай. Пророчий сон здійснився: саме він першим прийшов до храму. Завдяки його доброму серцю, мудрості та праведному життю його обрали архієпископом Мир Лікійських.
Святитель Миколай здійснив багато великих справ: допомагав нужденним, рятував від тортур і полону. Після його смерті на місці його поховання стали відбуватися неймовірні дива. Наприклад, там виявилось миро, яке зцілювало хворих та відновлювало зір. У Барі (Італія), де зараз зберігаються його мощі, можна придбати це миро. Також є спеціальна книга чудес, в яку люди записують свої історії про допомогу святого Миколая через молитви.
Традиції в Україні на день Святого Миколая
Ще задовго до радянської епохи, з XI століття, українці святкували день Святого Миколая, вплітаючи в нього безліч чарівних обрядів та звичаїв, адже свято славне не лише подарунками.
Наприклад:
- Ніч на Миколая вважалася часом, коли межа між світами ставала тоншою, і можна було зазирнути в майбутнє. У цей день дівчата збиралися ворожити, використовуючи «магічні» предмети, як-от перстні, голки, дзеркала, нитки та гребінці. Одне з ворожінь полягало в тому, щоб стати перед дзеркалом, направленим до вікна з місяцем. Відображення в дзеркалі розмивалося, і кількість місяців, які з’являлися, вказувала на кількість членів родини, яку дівчина матиме в майбутньому.
- Перед святом по всій країні проводилися ярмарки, де люди купували подарунки, прикраси для оселі та продукти харчування. Молодь купувала різне приладдя для шиття костюму до Нового Року. Адже на них чекали обрядові ігри, колядки та вечорниці.
- Цього дня було прийнято пробачати старі образи та шукати прощення за свої помилки. Тому люди, які посварилися раніше, могли помиритися на свято Миколая, поділившись святковим пирогом.
- Також господарі готували пиво, запрошували гостей. Після обіду вони запрягали коней і з піснями та веселими вигуками каталися навколо села, аби “дізнатися, чи слизький сніг цього року випав”.
Вплив СРСР на Свято Миколая
У кінці 1920-х років радянська влада проводила антирелігійну політику, намагаючись знищити всі традиції. Забороняли ставити ялинки, святкувати Новий рік та Різдво, створювала різні пропагандистські плакати та нав’язувала атеїзм. На релігійні свята люди більше не мали вихідних на роботі та у школі.
З 1937 року образ Святого Миколая замінив радянський Дід Мороз. Дітям запровадили “ялинки”, які відбувалися за одним сценарієм. Головною подією був прихід Діда Мороза та Снігуроньки, які приносили подарунки дітям.
Образ Діда Мороза був сформований на основі персонажів з народних казок, популярних в Російській імперії. У цих казках Мороз зображувався як суворий та жорстокий старець, який карав неслухняних дітей, заморожуючи їх. Його прототипи, такі як Тріскун, Зимник чи Мороз, мали язичницьке походження та були уособленнями злого духа, здатного заморожувати людей і худобу. У давнину люди приносили йому в жертву тварин або навіть людей, аби захистити себе від його злого впливу. Згодом цей образ перетворився на Діда Мороза, замінивши собою святого Миколая.
На святкуваннях Нового року в радянський час часто з’являлися портрети Сталіна та Леніна, і навіть фото Сталіна з дітьми широко поширювались у газетах. В них розповідалося про його турботу про малечу, любов до дітей та організацію веселощів для них, змішуючи політичну пропаганду з святковою атмосферою.
Пропаганда була навіть у ялинкових прикрасах. На місці восьмикутної Вифлеємської зірки була п’ятикутна радянська. На іграшках часто зображали серп і молот, або портрети Леніна чи Сталіна.
Під час Другої світової війни друкували новорічні листівки, де Дід Мороз був з автоматом, що стало черговим прикладом пропаганди.
Святкування Миколая в сучасності
Миколая відновили вже за часів Незалежності. Однак традиція отримувати подарунки під подушкою збереглася не в усіх родинах. Натомість Дід Мороз залишився тим, хто розважає дітей на новорічних святкуваннях.
З початком повномасштабного вторгнення РФ Миколай здобув ще більшу популярність. В Карпатах була створена його резиденція, яку можуть відвідати діти та надіслати святому свій лист. Однак деякі досі не розуміють різниці між Миколаєм і Дідом Морозом. В деяких сім’ях вони існують паралельно.
Необхідно пам’ятати, що той Дід Мороз, якого ми знаємо сьогодні, був створений комуністичною атеїстичною владою з метою впливу на церкву.
Юлія Педюк - pravdatutnews.com



