Ця композиція сповнена символізму: темний манікюр, сірі панельні будинки, що приховують мрії. У ній звучить правда про життя, яке рухається своїм шляхом, незалежно від наших бажань – "люби не люби, крути не крути".

Меланхолія та надія переплітаються в єдиному ритмі, а місто постає сценою для пошуків істини.

Текст пісні:

Ти робиш манікюр чорним, міняє ніч день
Стоїш в холодному морі i пахне абсент
Легка мелодія вітром жене паруси
В домах панельних iсторій яруси

І так вже буде завжди
Крути не крути, люби не люби
Це не придумали ми, люби не люби
Куди не крути

Малюєш очі ти синім небом
І зранку пахне мандарином i сном
І знов закінчиться осінь, піде сніг
В домах панельних люди хочуть, як всі

І так вже буде завжди
Крути не крути, люби не люби
Це не придумали ми, люби не люби
Куди не крути

Помада твої губи палить вогнем
Стереотипи з ніг валять, повзем
В моєму місті є правда одна
З домів панельних видно теж море з вікна

І так вже буде завжди
Крути не крути, люби не люби

Це не придумали ми, люби не люби

Куди не крути

І так вже буде завжди
Крути не крути, люби не люби
Це не придумали ми, люби не люби

Куди не крути

Нагадаємо, 10 років без Кузьми: спогади рідних, друзів і колег

Юлія Педюк - pravdatutnews.com