Фото: depositphotos

Про це пише WIONews.

Комори, що стали системою обліку

Раніше існували гіпотези, що це можуть бути невикористані могили чи рештки колишнього саду.

Однак тепер вчені знайшли переконливі аргументи на користь того, що спочатку це були комори для товарів, які з часом перетворилися на систему обліку данини (податків), що датується ще доінкським періодом.

Що відомо про "Поле ям"?

Ці отвори, кожен діаметром близько 1,8 метра та глибиною до 1 метра, утворюють смугу довжиною 1,6 кілометра.

Вони вперше привернули увагу світу в 1933 році завдяки аерофотографії в журналі National Geographic. Тоді археологи припускали, що це невикористані могили доінкської цивілізації, але нові дані спростовують цю теорію.

Нові докази: дрони та аналіз ґрунту

Сучасне дослідження проводилося за допомогою дронів для точної низьковисотної зйомки, що дозволило отримати детальні зображення.

Ключовим доказом став мікроботанічний аналіз зразків ґрунту з отворів. Він виявив сліди кукурудзи та давніх диких рослин, які використовувалися для плетіння кошиків.

Вчені вважають, що ями слугували сховищами для товарів на давньому базарі, де збиралися мандрівні торговці (від морських купців до караванів з ламами), фермери та рибалки. Вони обмінювалися локальними продуктами, такими як кукурудза та бавовна, а згодом місце перетворилося на систему обліку данини для інкської адміністрації.

Зв'язок із "кіпусом"

Додатковим підтвердженням теорії обліку є те, що розташування отворів візуально нагадує кіпус (khipus) – давній інкський пристрій для обліку, зроблений з вузлів на шнурах, який використовувався в тій самій долині.

До слова, Букінгемський палац представив новий портрет короля Чарльза ІІІ.

Кольц Максим - pravdatutnews.com