«Жива копалина» пустелі: як вельвічія виживає тисячоліттями та «п’є» туман

Фото: depositphotos
На перший погляд вельвічія здається хаотичною та навіть «неохайною» рослиною. Деякі біологи XIX століття називали її однією з найпотворніших у світі, водночас визнаючи її виняткові особливості. Про це пише BBC Wildlife Magazine.
Повна назва рослини — Welwitschia mirabilis. Її рід отримав назву на честь австрійського ботаніка Фрідріха Вельвіча, який відкрив цю рослину, а видову назву mirabilis (у перекладі — «дивна») запропонував англійський ботанік Джозеф Гукер.
Вельвічія росте лише в пустелі Наміб і вважається однією з найдавніших рослин планети. Саме тому її часто називають «живою копалиною». Попри суворі умови, вона змогла пристосуватися до екстремального клімату з мінімальною кількістю опадів.
Рослина має довгий стрижневий корінь, який може сягати глибини понад 30 метрів у пошуках води. Над поверхнею землі зазвичай видно лише близько 30 сантиметрів її частини — переважно це дві широкі стрічкоподібні листини, що безперервно ростуть протягом усього життя рослини. З часом вони розщеплюються, рвуться під впливом вітру та можуть витягуватися більш ніж на шість метрів.
Листя вельвічії іноді досягає 90 сантиметрів завширшки. Вік окремих екземплярів оцінюють у 1500–2000 років, що робить їх одними з найстаріших рослин на Землі.
Для виживання вельвічія використовує кілька механізмів адаптації. Вона часто росте групами або рядами, які відображають підземні водотоки. Окрім глибокого кореня, рослина здатна «пити» туман: конденсат, що утворюється на листі, стікає до центру рослини, забезпечуючи її вологою навіть у посушливому кліматі.
До слова, у Гаваях дикі кури спричиняють загибель людей.
Стрілець Діана - pravdatutnews.com





