Фото: pexels

Прокрастинація може приносити короткочасне полегшення, однак постійне відкладання справ часто пов’язане зі стресом і почуттям провини. Психологи назвали п’ять прийомів, які можуть допомогти перейти від намірів до дій. Про це пише The New York Times із посиланням на фахівців із поведінкової та організаційної психології.

Дослідник соціальних наук Кембриджського університету Ітамар Шатц пояснює, що під час прокрастинації виникає розрив між тим, що людина планує зробити, і її реальною поведінкою.

Щоб зменшити цей розрив, експерти радять не чекати появи мотивації, а спростити перший крок і зробити виконання завдання менш неприємним.

Почніть із найпростішої дії

Якщо велике завдання викликає опір, варто подумати не про весь обсяг роботи, а лише про найменшу дію, яку можна виконати просто зараз.

Наприклад, замість того щоб змушувати себе одразу впорядкувати всі документи, можна створити для них окрему папку. Перед складним дзвінком – знайти потрібний номер і набрати його.

Доцентка організаційної психології Рутгерського університету Катріна Монтон зазначає, що сам початок роботи нерідко стає додатковим джерелом мотивації. Людині буває простіше продовжити завдання після того, як перший бар’єр уже подолано.

Поєднайте неприємну справу з винагородою

Ще один спосіб – зробити завдання привабливішим за допомогою невеликої нагороди.

Професор психології Університету Міннесоти Річард Ландерс називає такий підхід «об’єднанням спокус». Йдеться про поєднання необхідної, але не дуже приємної справи з тим, що приносить задоволення.

Наприклад, після запланованого візиту до лікаря можна дозволити собі зайти до улюбленої кав’ярні чи купити щось смачне.

Продумайте сценарій «якщо – тоді»

Людина часто заздалегідь знає, у який момент починає уникати певної справи. Тому психологи радять визначити типові перешкоди й одразу придумати реакцію на них.

Якщо перед тренуванням постійно виникає бажання залишитися вдома, можна домовитися із собою хоча б дістатися до спортзалу, а вже там вирішувати, чи продовжувати.

Коли ж головним відволікаючим чинником стає телефон або соціальні мережі, на час роботи варто фізично прибрати пристрій подалі або передати його іншій людині.

Замість бездіяльності зробіть іншу корисну справу

Якщо почати основне завдання поки не виходить, Шатц радить не витрачати цей час повністю даремно.

Можна виконати іншу невелику корисну справу – приготувати їжу, прибрати або зробити просте доручення.

Водночас психолог застерігає від так званої псевдопродуктивності, коли людина займається малозначущими дрібницями лише для того, щоб і далі не переходити до справді важливого завдання.

Подбайте про майбутнього себе

Ще одна стратегія полягає в тому, щоб оцінювати наслідки відкладання не лише для себе теперішнього, а й для себе в майбутньому.

За словами Шатца, люди часто сприймають майбутню версію себе ніби як окрему людину. Саме тому частину незручних справ легко перекласти на завтра.

Експерт радить навпаки робити невеликі речі заздалегідь, щоб полегшити собі наступний день. Наприклад, заправити автомобіль увечері або підготувати необхідні речі на ранок.

Такі дії допомагають поступово формувати звичку не перекладати всі завдання на майбутнє та зменшують щоденне навантаження.

До слова, гороскоп на серпень: що приготував останній місяць літа для кожного знака зодіаку.             

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com