Фото: depositphotos

На індонезійському острові Сулавесі археологи виявили рештки двох людей, чиї зуби свідчать про регулярне вживання плодів бетелевої пальми. Одні рештки датують приблизно 6300–7600 роками тому, інші — 16–25 тисячами років тому.

Це може бути найдавнішим відомим свідченням повторюваного вживання рослинних психоактивних речовин. Результати дослідження опублікували в журналі Science Advances.

Коли люди почали вживати психоактивні речовини

Найдавніші відомі свідчення вживання психоактивних речовин також пов’язані з рослинами. Зокрема, сліди виробництва ячмінного пива в Ізраїлі датують приблизно 13 тисячами років тому.

Понад 10 тисяч років тому люди в Перу та Техасі могли вживати кактус Сан-Педро, що містить мескалін, і психоактивну рослину Dermatophyllum secundiflorum. Приблизно 8 тисячами років тому датують найдавніші свідчення споживання коки в Перу та псилоцибінових грибів в Африці.

Існують також непрямі докази використання психоактивних рослин — наприклад, їхні залишки в посуді або на території поселень. Такі знахідки припускали використання плодів бетелевої пальми, або ареки Катеху (Areca catechu), у Південно-Східній Азії ще 13 тисяч років тому. Водночас найдавніше підтверджене споживання цих плодів у Таїланді датували 4 тисячами років тому.

Тому міжнародна команда науковців під керівництвом дослідників Університету Ґріффіта в Австралії вирішила перевірити, чи існували більш давні прямі свідчення такого вживання.

Що знайшли на Сулавесі

Науковці дослідили два людські скелети із Сулавесі. На зубах обох людей виявили характерні сліди зношування, які могли виникнути через тривале розсмоктування плодів бетелевої пальми.

Однак є важлива відмінність від сучасної практики. Сьогодні плоди ареки зазвичай розтирають із вапном, що сприяє вивільненню психоактивної сполуки ареколіну. Давні знахідки свідчать, що мешканці Сулавесі могли просто тривалий час розсмоктувати цілі плоди.

Дослідники окремо перевірили, чи міг такий спосіб вживання справді мати психоактивний ефект. Свіжі та висушені плоди на ніч помістили у штучний аналог людської слини, частину зразків попередньо подрібнили.

Отриманий розчин протестували на яйцеклітинах жаб із людськими мускариновими рецепторами. Виявилося, що ареколін зі свіжих і висушених плодів залишався активним у розчині понад 20 годин та міг взаємодіяти з цими рецепторами.

Щоб остаточно перевірити походження речовин на зубах, дослідники застосували рідинну хроматографію з мас-спектрометрією. Аналіз виявив у зубах обох людей ареколін та інші сполуки, характерні для бетелевої пальми, зокрема ванілін і нікотин. Водночас останні могли походити й з інших рослин.

Також у зубах знайшли сполуки з листя бетелю (Piper betle), яке нині додають до плодів ареки. Однак саме по собі жування бетелю разом із плодами не створює психоделічного ефекту. Тому дослідники припустили, що давні люди могли використовувати листя окремо — як ароматичну або лікувальну рослину.

Навіщо мисливці-збирачі вживали ареку

Сполуки плодів бетелевої пальми мають знеболювальні властивості. Водночас досліджені мисливці-збирачі мали загалом поганий стан зубів, тому психоактивні плоди могли допомагати їм справлятися із зубним болем.

Проте тривале розсмоктування плодів саме по собі пошкоджувало зуби. У деяких випадках ушкодження були настільки серйозними, що могли ускладнювати споживання їжі.

На думку науковців, це могло створювати своєрідне замкнене коло: люди вживали плоди, щоб послабити зубний біль, їхнє тривале споживання погіршувало стан зубів, біль посилювався — і це могло спонукати вживати плоди знову.

Знахідка на Сулавесі є найдавнішим на сьогодні свідченням використання психоактивних речовин. Навіть нижня межа датування — 16 тисяч років — перевищує вік попередніх прямих доказів.

Результати також свідчать, що поширення практики вживання психоактивних речовин не обов’язково було пов’язане з неолітичною революцією, коли люди почали вирощувати злаки та виробляти алкоголь. Для цього могли бути достатніми природні психоактивні рослини, доступні мисливцям-збирачам.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com