Фото: Pexels

Вважається, що за короткий час бактерії нібито не встигають потрапити на їжу. Однак науковці експериментально перевірили, наскільки це відповідає дійсності.

Про це пише Science Blog.

Дослідження провели у 2016 році Робін Міранда та Дональд Шаффнер з Рутгерського університету. Вчені 2560 разів скидали їжу на навмисно забруднені поверхні з висоти 12,5 сантиметра. Після цього кожен шматок поміщали у стерильний пакет і перевіряли кількість бактерій.

Для експерименту використовували чотири типи поверхонь: нержавіючу сталь, глазуровану керамічну плитку, кленовий ламінат і килимове покриття. На них скидали кавун, білий хліб, хліб з маслом і жувальні цукерки. Час контакту їжі з поверхнею становив менше секунди, п’ять секунд, 30 секунд або п’ять хвилин. Кожну з 128 можливих комбінацій повторили 20 разів.

Результати показали, що бактерії можуть переходити на їжу практично миттєво. Найбільше їх переносилося на кавун — до 97% доступних бактерій. Вчені пояснюють це високою вологістю фрукта: бактерії переміщуються разом із вологою, тому соковита поверхня значно легше забруднюється.

Найменше бактерій передавалося на жувальні цукерки — у пікових випадках близько 62%. Хліб і хліб з маслом показали проміжні результати, але кількість бактерій суттєво відрізнялася залежно від конкретного падіння.

Цікавим виявився і результат щодо поверхонь. Килим передавав їжі значно менше бактерій, ніж плитка та нержавіюча сталь. За деяких умов цей показник становив лише близько 0,2%. Ймовірно, волокна килима утримують бактерії, а нерівна поверхня зменшує площу контакту з їжею. Дерево посіло проміжне місце та показало найбільш непередбачувані результати.

Ще у 2003 році схожий експеримент провела старшокласниця-стажистка Джиліан Кларк в Університеті Іллінойсу. Вона наносила кишкову паличку на лабораторну плитку й скидала на неї печиво та мармеладних ведмедиків. Бактерії переходили на їжу вже протягом п’яти секунд. За цю роботу Кларк у 2004 році отримала Ігнобелівську премію в галузі охорони здоров’я.

Водночас дослідники наголошують, що результати таких експериментів не можна автоматично переносити на будь-яку домашню підлогу. У дослідженні Рутгерського університету поверхні навмисно забруднювали великою кількістю бактерій — близько десяти мільйонів клітин на кожну ділянку.

Тому ризик залежить не лише від того, скільки секунд їжа пролежала на підлозі. Значення мають її вологість, тип поверхні та рівень забруднення. Суха підлога в чистому приміщенні має значно менший ризик, ніж мокра поверхня, на яку могли потрапити небезпечні бактерії.

До слова, передчасне народження пов’язали з меншою фізичною активністю в підлітковому та дорослому віці.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com