Костел досі є працює та унікальний тим, що не так багато пам’яток 17 століття зуміли вціліти до наших днів.

За словами настоятеля храму отця Івана Кузьмича, з 1945 року він був закритий, бо використовувався як зерносховище, а потім як склад меблів, що його і зберегло для майбутнього.

Останню реставрацію стіни цієї святині бачили у 1930-х роках. У 90-х це приміщення перейшло до греко-католицької громади. Зараз, перш ніж взятися за реставраційні роботи, фахівці ґрунтовно досліджують пам’ятку, щоб скласти проєкт і нічого при цьому не пошкодити.  

"Будь-яке втручання в землю на пам’ятці передбачає знищення дуже цінної інформації, тобто якби зараз прийшли будівельники та просто почали копати якийсь рів, вони б знищили важливі речі, що говорять про історію будівництва і життя костелу", - пояснив доцент кафедри архітектури та реставрації «Львівської політехніки» Василь Петрик.

Поза увагою фахівців не залишилися ні фундамент, ні дах, ні навіть підземелля стародавньої пам’ятки. Власне, останнє стало справжньою знахідкою для науковців. Під землею костелу виявили аж 7 крипт, чотири з цих підземельних склепінь вже були відкритими і дослідженими ще у 20 столітті, а ще три залишились невивченими до наших днів.

"У ті тунелі було важко потрапити, бо вони були замуровані. Про них ми про них дізналися лише по грабіжницьких отворах", - ствердила старша наукова співробітниця інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Віра Гупало.

У виявлених підземних тунелях свого часу ховали місцеву еліту до кінця 18 століття, а потім імператор Йосиф ІІ видав наказ, згідно з яким ліквідували усі цвинтарі при храмі та закрили крипти. Визначити часові межі поховань науковцям допомогли знахідки.

Тобто попри заможний сан, умовно на той світ людину відправляли не з коштовностями, а з медальйонами, іконками  та вервицями. Тим часом у чотирьох криптах, які вже були впорядковані у минулому столітті ситуація дещо інша.

"У радянські часи вони були просто розграбовані. А коли прийшла греко-католицька громада, то вона упорядкувала усі труни", - зазначила Віра Гупало.

Тепер науковці мають не лише цікавий матеріал для вивчення, а й розуміння, як ці крипти функціонували.

Прагнуть дослідники з’ясувати ще одну таємницю цієї копії львівського костелу Єзуїтів. Вивчають фундаменти, щоб дізнатися, чи не ховаються тут залишки іншої святині, бо ж історичні джерела свідчать про те, що ця споруда зведена на місці колишнього костелу, та цього факту археологи поки що не підтвердили.

З перших хвилин зовнішніх розкопок дослідники натрапили на вивал фундаменту та вхід до підземної частини завхристії, які свого часу позасипали сміттям.

Разом із тим, доцент кафедри архітектури та реставрації «Львівської політехніки» Василь Петрик пояснив: "Захристя в незадовільному стані, а фундамент майже відсутній, тому зараз потрібно терміново рятувати пам’ятку, що забезпечити її від обвалу. Найбільше проблем в нас з дахом, бо він збережений ще з 18 сторіччя, тільки перекритий бляхою".

Усі свої знахідки археологи передадуть антропологам, щоб ті могли дослідити і дізнатися більше про останки похованих людей. Додамо, що ці археологічні роботи є частиною наукових досліджень, які увійдуть до повноцінного проекту реставрації національної пам’ятки. Як самі науковці, так і громада на чолі з настоятелем понад усе воліють зберегти автентичну цінність храму.

Наукові дослідження завершать за декілька тижнів, а саму реставрацію планують розпочати вже з наступного року, якщо, звісно, надійде фінансування. За підрахунками, на те, аби повноцінно реставрувати святиню потрібно 25 млн гривень.

Слідкуй за нами на Facebook, Telegram, Youtube і знай Правду.