6 місяців повномасштабного наступу та 8 років війни на Донбасі надали Дню української державності особливого значення

Починав у Попасній у 14-му, у Попасній і загинув у 22-му. В’ячеслав Убийвовк не уявляв своє життя без служби.

Він весь час був, приходив, ішов, потім на контракт, спочатку добровольцем – він жив, він цим жив, це була його робота. Він собі не уявляв, як то? А хто піде, як не я? Я кажу, Славік, та будь вдома, -каже дружина полеглого захисника України Мирослава Убийвовк.

У Попасній проти ворогів боровся впродовж місяця, потім її оточили. В’ячеслав з честю й гідністю до останнього захищав країну, родину, дружину, маленьку донечку Катерину.

Для сім’ї, для дітей, для родини, безвідмовний такий. Шкода хлопців молодих, загинули багато, - зазначає теща полеглого захисника України Любов.

Неподалік В’ячеслава спочиває солдат Петро Гаврилів.

Ще не завершивши навчання в університеті, хлопець вирушив добровольцем. Петро був справжнім патріотом, адже не кожен може піти на такий крок.

Він мені казав: Ваш тато у 19 років був в УПА, а тепер моя черга, - розповідає дідусь полеглого захисника України Степан Гаврилів.

Проти російських окупантів солдат боровся на Півдні.

Мав свої переконання, ми не могли його зупинити, вирішив і все, пішов. Але війна є війна, - каже батько полеглого захисника України Ярослав Гаврилів.

6 місяців повномасштабного наступу та 8 років війни на Донбасі надали Дню української державності особливого значення. Він доводить, що українців не зламати. Українці боротимуться до перемоги і ніяк інакше. А усі захисники, які тут спочивають, стали для кожного з нас ангелами-охоронцями.

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com