Юлія і Сергій – разом. Їм по 22. Про їхню історію кохання можна точно писати книги, проте, на жаль, вона не з легких. Їхні обручки на лівій руці, бо правої у хлопця нема. Її він втратив, захищаючи нас на війні.

В 20 років я підписав контракт. І в через два місяці я пішов в АТО і одразу поїхав в зону АТО, - розповідає Сергій Костюченко, захисник.

А бути військовим хлопець мріяв завжди. Сам він з Житомирщини. Ще підлітком був з татом на майдані. Після підписання контракту поїхав на Схід.  Під час виконання одного з бойових завдань він підірвався на міні. В цей день була річниця знайомства з його коханою Юлею.

Тоді Сергій був в полі, один. Покликати не допомогу не міг, бо була перебита легеня. В цей момент він подумав, що це кінець.

Я розумів що мене ніхто не врятує і там нікого немає. Я просто видихнув. Трішки була страшного через те що мого тіла не знайдуть. Я просто лежав я чекав коли то все закінчиться. Бо мені дуже дуже боляче. І просто на пікапі пролітає товариш і я думаю поки він вернеться це вже буде пізно, - Сергій Костюченко, захисник.

Та на щастя для хлопця товариш його таки помітив.

Моє тіло майже повністю в кустах. Я от так просто ногу підняв. Його колесо десь зупинилося от так біля моєї голови. Він так проїхав, високичв і я такий хух спасли, - каже захисник.

Прокинувся Сергій вже у лікарні. Правої руки не було. Побачивши це вирішив покинути кохану, щоб не обтяжувати її.

Я думав, що типу все, треба її залишити, хай живе своїм життям, я справлюся. Їй не треба я. Я думав, що ось так, - Сергій Костюченко, захисник.

Насправді я дізналася майже випадково, бо Сергій не хотів щоб я знала. Ось, але його товариші мені сказали, - розповідає Юлія Костюченко, дружина Сергія.

Юля не просто не покинула Сергія, а розшукала його. Зайшла в палату і сказала «Одружись на мені».

Звичайно я сказав так, - каже захисник.

Побралося подружжя просто в лікарні. З цього моменту більше не розлучались. Сергій зізнається, біля дружини йому найспокійніше.

Без неї я би здався в Дніпрі ще в першій лікарні. Бо коли вона приїхала до мене перше що я зробив це просто розплакався від радості, - додає Сергій Костюченко, захисник.

Для мене він – найкращий. Він той чоловік за якого я хотіла вийти заміж до поранення Коли він отримав поранення я тільки більше зрозуміла, що я не хочу його втратити, - каже дружина Сергія

Сьогодні молода пара у Львові у Реабілітаційному центрі «Незламні». Сюди приїхали, бо знають, тут дають можливість жити повноцінно, чого на жаль Сергій зараз не може.

Коли ти починаєш жити повсякденним життям правої руки взагалі настільки не вистачає, що іноді починаєш не те що нервувати, а в паніку падати. І так хочу дуже протез, біонічний, правильно керувати щоб я міг жити повноцінним життям, - пояснює Сергій Костюченко.

Попереду у хлопця ще складна операція. Хлопець ризикує залишитись ще і без лівої руки, адже нерви на ній пошкоджені. Тому йому якнайшвидше потрібно поставити протез, який коштує від 20 до 40 тисяч євро. І кожен з нас може йому допомогти. Центр «Незламні», де Сергія готують до протезування запустив збір коштів на сучасний біонічний протез руки для захисника. Долучитися просто. Потрібно зайти на сайт Добро.юа і у проєкті «протези для незламних» натиснути кнопку підтримати. Пам’ятайте, кожна гривня – важлива.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com