Віддали життя за Україну. З п’ятьма Героями нині попрощалися у Львові. Валерій Хорошев, Юрій Ленько, Назарій Чигінь, Максим Моклович, Вячеслав Волгін загинули у бою з російськими окупантами.

Львів’янин Юрій Ленько після школи проходив службу у лавах прикордонників. Із початком повномасштабного вторгнення росії волонтерив, збирав гумдопомогу на потреби ЗСУ. А у квітні добровольцем став на захист України. У Юрія залишилися батьки, дружина та двоє синів.

Назарій Чигінь – уродженець смт. Запитів Львівської області. Захоплювався бігом, брав активну участь у марафонах. Із початком повномасштабної війни боронив державу у лавах 24-ї бригади. У Назарія залишилися батьки, сестра та брат.

У складі тієї ж «королівської» бригади захищав Україну від московитів і Валерій Хорошев. Народився чоловік у Сальську Ростовської області. Проте у 5-річному віці разом із родиною переїхав до Львова. Після завершення навчання проходив строкову військову службу у лавах Нацгвардії України. У 2000-му разом із батьками переїхав до Краматорська. А згодом повернувся до Львова. У липні добровольцем став на захист України. У Валерія залишилися мати, сестра, племінниці та швагро.

Провели в останню путь і львів’янина Максима Мокловича. Юрист і менеджер на початку російського вторгнення вирушив захищати Батьківщину. Пройшов підготовку офіцерів запасу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Виконував бойові завдання на територіях Луганської, Донецької, Миколаївської і Херсонської областей на посадах командира взводу та командира роти мотопіхоти. У Максима залишився батько.

В’ячеслав Волгін - також родом із міста Лева. Під час шкільного навчання був дитячим аніматором, прислуговував при храмі Зіслання Святого Духа УГКЦ. Натхненний військовою справою, пробував вступити до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Згодом приєднався до лав 80-ї бригади. У 2020-2021 роках виконував бойові завдання на території Донецької та Луганської областей. Із першого дня повномасштабного вторгнення рф боровся із окупантами у «гарячих точках». У В’ячеслава залишилися мати, сестра та дружина.

Чин похорону відбувся у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, спочиватимуть Герої на Личаківському кладовищі, лише Назарія Чигіня поховають у рідному Запитові.

5 різних людей, 5 різних життєвих історій, яких об’єднало одне – любов до України. І проявили чоловіки її по-справжньому, взявши до рук зброю, аби захистити Батьківщину від кривавих зазіхань окупантів.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com