Мені всерівно було, на якій мові читати чи слухати.

Харків’янка Ірина вивчала українську і в школі, і у виші, проте активно нею не спілкувалася. Каже: був певний бар’єр. Та це лише донедавна. Через російське вторгнення жінка з сім’єю з рідного міста переїхала до Львова. І стала гідним прикладом того, що мовне питання в Україні не розділяє людей, а навпаки – єднає.

Війна змусила нас збагнути деякі речі важливі дуже. І про наші цінності, і про мову, і про армію, і багато що про ще. І розумієте, я ось тут, на Заході України відчула, що мова мене захищає. Я відчуваю єдність з людьми. Я от вам зараз кажу, а мене так аж пробирає, - каже Ірина Топал, переселенка з Харкова

«Краще пізно, ніж ніколи» – цю думку підтримує і львівське товариство «Просвіта». Керівництво об’єднання ще у квітні організували курси, викладачі яких полегшують російськомовним перейти на українську.

Окрім того, власне для мовної практики ми організовуємо екскурсії, музичні вечори, поетичні вечори в нас відбувалися. Тобто ця світлиця вже стала вже своєрідним таким домом для тих людей, які втратили дім, змушені були приїхати до нас і звичайно ми радо їм допомогти власне знайти якийсь такий душевний спокій, - Ярослав Пітко, голова Львівського обласного об’єднання всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.

І головне – жодного примусу! – додає голова Львівської «Просвіти» Ярослав Пітко.

Дуже так делікатно, дуже ненав’язливо це подавати, а спочатку зацікавити людину. Знайти отой місточок «Мова – серце» і тоді людина відчує тому, що генетичний код спрацює! - Ярослав Пітко, голова Львівського обласного об’єднання всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.

При створенні товариства було обрано основний напрямок – боротьба за утвердження української мови. Відтак «просвітяни» переконують: перехід на українську також є промовистим висловленням громадянської позиції. До слова, 57% українців стали більше спілкуватися або повністю перейшли на українську мову з початку повномасштабної війни, – такі дані опитування, що провела компанія Gradus Research у жовтні на замовлення суспільного мовника.

Якось підсвідомо напевно щось спрацювало, я почала розмовляти і українська культура, вірші, література, історія якось по-новому відкривається. Я дуже вдячна людям, які допомогли це зробити. Це було непросто, бо якісь бар’єри були, але це відбулося і я дуже вдячна, - каже Ірина Топал, переселенка з Харкова.

Нагадаємо, щороку 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови. Відтак українці пишуть Радіодиктант національної єдності. Авторка цьогорічного тексту – письменниця і режисерка, членкиня українського ПЕН Ірина Цілик, читала його народна артистка, Герой України Ада Роговцева.

Злата Новосельська - pravdatutnews.com