Фото: depositphotos
Хвилювання перед іспитом, важливою зустріччю, чи навіть побаченням — нормальна реакція організму. Але якщо тривожність стає безперервною і не дозволяє зосередитися на житті, це може свідчити про розлад.
Як пояснює британська психотерапевтка Клер Паттерсон, у таких випадках внутрішня «система сигналізації» працює безупинно — навіть тоді, коли реальної загрози немає.
Про це повідомляє The Sun.
Постійна тривожність часто виникає після сильного стресу, чи травматичних подій і проявляється у вигляді панічних атак, нав’язливих думок, фізичної напруги та відчуття безпорадності.
Фахівчиня назвала вісім ознак, за якими можна розпізнати тривожний розлад:
- Відсутність навичок подолання тривоги — мозок «застрягає» у режимі виживання, що може призвести до постійного головного болю, чи життя у запамороченнях.
- «Катастрофізація» — очікування найгіршого сценарію навіть у дрібницях.
- Постійна нерішучість — страх зробити неправильний вибір, навіть коли йдеться про страву в меню.
- Відчуття пригніченості — втрата здатності впоратися навіть із буденними подіями.
- Уникнення соціальних контактів — відмова від зустрічей, ігнорування повідомлень.
- Надмірна емоційність — роздратування, провина, чи безпричинний страх.
- Хронічна напруженість — біль у м’язах, безсоння, проблеми з травленням.
- Перфекціонізм і прокрастинація — відкладання справ через страх зробити «недостатньо добре».
За словами Клер, тривожний розлад може формуватися ще з дитинства, особливо якщо людина зростала у нестабільному середовищі. Це не «вигадка в голові», а реальна фізіологічна реакція, яка вимагає уваги та часу для відновлення.
Нагадаємо, сміхотерапія допомагає зменшити тривожність і підвищити задоволеність життям — мета-аналіз
Юлія Люшньова - pravdatutnews.com