На війні гинуть побратими.., а вчора, між Херсоном і Миколаєвом російський снайпер, який гарно все бачив, пострілом в голову, підступно вбив Антона Кушніра: Антон їхав першим, біля 13.00 дня, біла машина, водій і дві жінки з дітьми в машині, із позаду їде мікроавтобус повний людей….не стало мого партнера, друга, фактично члена моєї родини Антона Кушніра! Він збирався і в цей раз повернутися до своєї дружини Людмили в Херсон. Про це пише депутат Херсонської міськради Іван Бебко, передаємо в оригіналі.

Четверо його діточок наразі за кордоном в безпеці.

Війна Антона застала в Києві, де на 24 .02 в нього (і в мене, але я переніс) була призначена ортопедична операція. О 5 ранку я його повідомив про війну, і він виїхав в Херсон.

З самого початку ми розподілили обов’язки з нашою командою, хто що робить, хто залишається в будь-якому випадку, хто може виїхати. Багато підприємств, багато працівників, майна, відповідальності. Він сказав що залишається, буде слідкувати за бізнесом і волонтерити.

Я виїхав і зайнявся іншим напрямком роботи для України й Херсону.

Це була його чергова, далеко не перша поїздка в Миколаїв. За ці 80 днів Антон вивіз десятки людей і на зворотному шляху завіз тонни гумдопомоги херсонцям із нашого волонтерського складу в Миколаєві.
 

Родился в посёлке Солнечный, Комсомольский район, Хабаровский край 29.06.1974. Учился в Хабаровском военном институте пограничных войск РФ, закончил заведение с красным дипломом. После того, как подал рапорт поехать воевать в Чечню и ему отказали, уволился из войск. Приехал в Украину, остался жить в Новой Каховке. После переехал в Херсон, где уже познакомился со мной в июне 1999 года, — розповіла дружина волонтера.
 

Так, він дотепер був громадянином росії! І можливо навіть те падло, що його вбило приїхало з Хабаровського краю…Проживши в Україні, народивши 4-х талановитих діточок, створивши цілу низку підприємств разом зі мною та іншими партнерами, цей життєлюбний, творчий, енергійний і суперпозитивний хлопець, чоловік, так і не заслужив стати громадянином України! Навіть мої зусилля в цьому напрямку були марними в нашій зовсім "некорумпованій" країні!

Всілякі покидьки з рашки, білорусі, абхазії, з кримінальним мутним минулим, за рік два отримували громадянство України, а справжні українці, навіть народжені в росії, за чверть століття і конкретний вклад в економіку країни, в її генофонд, так і не отримують.

Антон точно не був росіянином — прізвище Кушнір, дуже любив сало, свободу, волю в прийнятті рішень, мріяв масштабно… вивчив Українську мову й останній рік намагався спілкуватись нею...

Нагадаємо, раніше Кім звернувся до херсонців.

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com